Хто із кременчан є найстаршим у тренажерній залі: Чому заняття спортом заміняють обідні перерви

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 25.12.2017 22:39
  • 0

 

“Коли я в русі, я  - щасливий”, - каже кременчанин Богдан Ханас, і відверто дивує фізичною формою та активністю. За жодних обставин, протягом життя, не припиняв займатися спортом, може похвалитися добрим здоров’ям і  навіть тепер, у шістесят два роки, дає фору молодим спортсменам у тренажерній залі

Зовсім недавно ми дізналися, що Богдан Ханас, наразі він завідувач музейно-екскурсійного відділу Кременецько-Почаївського ДІАЗу, є одним із найстарших активних любителів тренажерки. Заняття у тренажерній залі переважно заміняють навіть обідні перерви.  “Так склалося, що я завжди в русі, - каже Богдан Ханас, - а коли ти від руху, отримуєш ще й неабияке задоволення і при цьому нічого не болить, то у мене такий процес асоціюється із поняттям щастя”.

"Я завжди в русі, а коли ти від руху, отримуєш ще й неабияке задоволення і при цьому нічого не болить, то у мене такий процес асоціюється із поняттям щастя"

У свої 62 роки, при вазі 77 кілограмів, досвідчений любитель спорту витискає 100 кг у вправі жим лежачи. І це все майже щодня.

Зазвичай день розпочинає о шостій ранку. Незмінним будильником є мисливський спанієль Боніта. “Вона живе зі мною, тому щоранку, орієнтуючись  по сонцю, Боніта примушує мене піднятися з ліжка.  Ми йдемо гуляти  щоранку, це  45 хвилин у лісі біля інтернату. Я намотую кілометрів  три, а мій пес у п’ять разів більше. По іншому початок свого дня не уявляю”.

Заняття у тренажерній залі Алла Ольшанська

Традиційно, це є активний період для занять за вже давно сформованою спортивною програмою.  “У період з 15 жовтня, по 15 квітня я буваю в  спортивній залі по два рази. Спершу у  тренажерній, тоді в ігровій. Після приведення м'язів у тонус, гра у футзал та баскетбол. Це, в середньому, 45 хвилин на  тренажерну та півтори години на  ігрову”

"В середньому, 45 хвилин на тренажерку та півтори години на ігрову залу щодня"

Крім активного спорту ще є полювання. “Це теж спорт. Полюючи на зайця, я проходжу від 10 до 20 кілометрів, залежно від погоди. Якщо дощ і сніг, то багато не пройдеш, максимум - 10-12 , а от фізичне навантаження при цьому більше, якщо врахувати й увесь мисливський реманент та здобич. Також займаюся активною риболовлею. Оскільки полюю за хижою рибою, то за рибалку проходжу до 5 кілометрів, а деякі водойми навіть по два рази. А ще гриби, за сприятливих обставин, то може бути кілометрів сім”.

Пан Богдан вважає, що кожна людина має бути в русі, адже з роками все частіше відчуваються всі тонкощі організму. “Коли часом щось болить, то заціпиш зуби і йдеш, бо життя - це рух. А припинив рух - то ти не жилець”.

"Коли часом щось болить, то заціпиш зуби і йдеш, бо життя - це рух. А припинив рух - то ти не жилець"

Переконався, якщо два тижні не позайматися спортом, то тіло починає нагадувати про себе кожною клітинкою. Усе болить, а м'язи, втрачаючи тонус, в’януть. Однак, хворіти, організм, котрий звик до фізичних навантажень, не дозволяє. “Минулого року я прохворів лише день, а так повний сил та енергії, хворіти нам ніколи”, - жартує пан Богдан.

Врешті спортом чоловік почав займатися з дитинства. Потреба покращити здоров'я,  привела в секцію боксу. Із 17 років це були активні заняття. А за два з половиною роки вдалося досягти і перших результатів - виконати норматив кандидата в майстри спорту Радянського Союзу.  Опісля чого, корінний львів'янин, приїхав мешкати до Кременця, кременчанином тепер почувається цілковито і дуже вболіває за людей, котрі живуть у цьому місті.  

Кар'єри боксу не розвивав, та зі спортом залишився друзями. Хоча до цього часу вважає своїм кумиром найвидатнішого боксера в історії професійного боксу - Мухамеда Алі, як людину, котра зробила себе сама.

Незмінний кістяк "Клубу - 30" Валерій Ольшанський, Богдан Ханас, Дмитро Гоцанюк Алла Ольшанська

У знайомих нашого героя, вже давно сформувалося позитивне враження про його реноме. Та,  як з'ясувалося при розмові, його зовнішній вигляд, це не продуманий  заздалегідь до дрібниць імідж. “Я все роблю за принципом комфортно, зручно та практично. Це швидше якість внутрішні відчуття. Не можу, скажімо, мати довгого волосся, бо якщо буваю 5 разів у спортзалі, то маю вийти максимально сухим, а не витрачати часу на зайвий догляд”.

Зізнається, що діловий одяг то не його тема, свого часу носив костюми та краватки, але зручніше почувається у вільному стилі. Від пошуку та приміряння речей теж не отримує задоволення. Зазвичай такі замовлення, щодо одягу виконують донька чи дружина. Я лише кажу що мені потрібно”.

Не любить змінювати сформованих традицій. Щиро радий, що має нагоду проводити час із тими, хто теж прагне здорового способу життя. А це традиційні зустрічі з однодумцями та поціновувачами спорту. Мало кому відомо, що у Кременці функціонує група здоров'я, яку формують колишні спортсмени. Тридцять років тому вона отримала назву  спортивний “Клуб  - 30”. Кістяк до цього часу залишився незмінний -  Дмитро Гоцанюк, Валерій Ольшанський і, власне, Богдан Ханас. “Тепер нас стабільно займається 25 чоловік. Є свої “правила гри”, та незмінними є функції клубу. І, звісно, графік занять - атлетична гімнастика, баскетбол, футзал.

Чи є шкідливі звички?  Каже, хто ж без них, але не палить і категорично ніколи б не вживав наркотиків. Спиртне - то як і всі козаки. В усьому іншому теж, як усі.

"Чи є шкідливі звички? А хто ж без них, але не палю і категорично ніколи б не вживав наркотиків. Спиртне - то як і всі козаки. В усьому іншому теж, як усі"

Ніколи не шкодував за матеріальним, але шкодує, що не вчасно зрозумів, хто, як та заради чого править бал на цій планеті. Тим, хто не розібрався у собі, радить  якнайшвидше зрозуміти  і усвідомити чого у житті хочеться найбільше і добиватися цього, або, принаймні, спробувати це зробити.  Поважати закони, але пам'ятати, що писали їх такі ж люди.

А ще мріє, щоб його нащадки були кращими: і матеріально, і духовно, і філософськи. А жити є для кого!

 

Коментарі:

Останні новини