Вишиванки для всієї родини: кременчанка Ірина Бєлова розповіла, чому у їх сім'ї її має кожен

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 18.05.2018 11:51
  • 0

Кременецька родина Стариків має особливе ставлення до вишиванки і вбачаює у ній не просто елемент одягу й естетику, а дещо більше. Уся родина є патріотами, й носить вишиванку не тільки раз на рік, а на усі великі релігійні свята й щороку на мистецько-краєзнавчий фестиваль "Братина" у Шумську.

"Одягаючи вишиванку, ми автоматично не стаємо патріотами. Перш ніж одягати такий одяг, потрібно мати відчуття приналежності до свого народу й почуття патріотизму, у нас таке є", – розповіла Ірина Бєлова-Старик, яка власноруч вишиває одяг й інші речі для своєї родини.

"У кожного своє ставлення до вишиванки, для нас – це прояв громадянської позиції й поваги до нашої культури й народу", – зізнається Ірина.

У вишивці надає перевагу квітковим орнаментам та геометрії у поєднанні з яскравими відтінками.

"Я не маю жодної темної вишиванки, люблю коли яскраво й сонячно", – каже про вишиванку Ірина.

Для похресника Владика і свого чоловіка вишила не одну вишиванку, сестрі та мамі також вишивала сукні та сорочки, для друзів робила подарунки у вигляді вишитих речей. А навчила її цьому бабуся.

"Я дякую їй за це, вона прищепила мені любов до вишивки. В основному вишивали подушки, а потім вишивка перетворилася на хобі".

Весільні рушники собі та сестрі також вишила сама. Каже, що подобається, коли вишиванка індивідуальна й не повторюється.

"Кожен повинен мати свою вишиванку, тому що у ній впізнається людина", – говорить Ірина.

Окрім цього, вишиває картини, декорує елементи одягу бісером. Лише чоловіку вишила близько пꞌяти сорочок. Але ось що більше до вподоби, чи вишивка бісером, чи нитками, не може сказати, адже все залежить від настрою. Також іноді робить листівки, якось виготовляла навіть ялинкові прикраси.

А ще робить комбіновані вишивки, поєднанням різних ниток та узорів. Приурочує їх до свят.

Свої роботи дарує друзям. Настоятель храму Преображення Господнього отець Володимир також носить вишиванку від Ірини. І хоругви у церкві також вишивала вона.

 А ще любить виготовляти парні роботи.

"До чоловікової сорочки з трояндами вишила й собі з жовтими трояндами, тепер такі вишиванки є у нас обох", – каже майстриня.

Кімнати у будинку також у вишитих картинах. Є "Мадонна з немовлям", картина "Старша сестра" і картини гейші. Зараз працює над вишивкою "Дівчина в маках". І є одна з найбільших робіт – "Мамина ніжність", яка складається із понад 45 тисяч хрестиків.

На першу сповідь похреснику вишила ікону з його фото та вишиванку з волошками. Каже, що найважче було вишивати сорочку чоловіку  із люрексових ниток та сестрі вишиванку з ірисами.

"Вишиванки люблю настільки, що готова їх носить ледь не щодня. Для себе нарешті вишила із соняхами, про яку давно мріяла".

Переважно вишиває ввечері й за схемами, що побачила в журналі. Має навіть картинки, які вишила за схемами із шкільних зошитів.

Пробувала вишивати й ікони. Вже не одну подарувала своїм друзям.

"Тайну вечерю" отримав у подарунок друг. Іменні ікони – для рідних", – додає жінка. Каже, що вишивати ікони нескладно. Серед її робіт є алмазна вишивка камінчиками.

"Кожен вкладає різний сенс у вишиванку. Для того, аби вишивати, мабуть, таки потрібне терпіння. Звісно, це автентичність, естетика і для нас – патріотизм",  – каже Ірина Бєлова.

Вона впевнена, що її вишивка бере початок ще від бабусі, і не закінчується, бо це те, що має жити.

Фото: Ірина Бєлова

                                                                                               

Коментарі:

Останні новини