М’які плетені іграшки, підвіски, сніжинки, ангелики, солом'яні капелюхи та символіка до Різдвяних свят, усе це виготовляє місцева майстриня із Кременця Ірина Валецька. Жінка покинула роботу за графіком заради творчості і зовсім про це не шкодує. В неї своя життєва філософія, в котрій улюблена справа і мрії.
До творчості, як тепер кажуть, хендмейду, Ірину змалку привчила бабуся. І почалося все з плетених гачком серветок.
— Ідеї та схеми брала тоді з журналу “Радянська жінка”, це тепер простіше, є все, що потрібно в інтернеті, в часи мого дитинства такого не було, — каже Ірина.
Плела спицями та гачком дорослі і дитячі речі на замовлення вже тоді, у дитинстві.
Вчителька трудового навчання за фахом — Ірина працювала у різних сферах, але жодного дня у школі. Продавцем, завскладом і навіть шила чоловіче взуття.
— Шила туфлі різних моделей та фасонів, з хутром і без. Згодом навіть увійшло у звичку розглядати чоловіче взуття у транспорті та на вулиці і помічати деталі, як там все зшито, — каже майстриня.
Шила чоловіче взуття, а в думках мала ідеї для власної творчості
І так останніх п'ять років поспіль їздила до Вишнівця. Загалом робота подобалась. Набридло лише щодня добиратися. Думка про те, що потрібно щось змінювати не полишала.
Уже в цей час освоювала ночами після роботи нові для себе техніки — плетіння м'яких іграшок. Спершу не виходило. Та згодом іграшки почали виходити, як живі.
А коли навчилася одного — хотілося одразу спробувати інше.
— Не знаю чому, але дуже захотілося плести капелюхи із соломи. Спершу думала, що то робиться з чорнового матеріалу після жнив, а виявилося, що потрібно спеціально та вчасно заготовляти житні колоски на солому, — каже Ірина.
Для того аби сплести капелюха — посіяла жито
І для того, аби виготовити капелюхи з правильного матеріалу — посіяла жито на своєму полі. А виросло воно двохметрове. Що з ним робити далі не знала.
— Тоді побачила фото місцевої майстрині Софії Стрикули. зателефонувала, попросила в неї допомоги. А сама в той час думаю: “Невже мені того капелюха так треба?”, — пригадує жінка.
Житом було встелене все горище, подвір'я. Матеріалу для роботи було вдосталь. Тоді Софія Стрикула, як і обіцяла Ірині, що робити з усім цим добром, підказала.
— Спершу плела довгу косичку з соломи. Тоді брала до рук голку з ниткою. Готовий виріб міряла на голову, на посуд, на каструлі, капелюх же мав набрати правильної форми. Зробила їх штук шість тоді. Кожен по три дні плела, а тоді по півтора дні зшивала.
Соломи було вдосталь, так з'явилися дідухи
Капелюхи виготовила, а соломи залишилося чимало. Так у творчості з'явилися дідухи.
— І знову ж, особливо інформації, як їх виготовляти не знайшла. Вечорами стала пробувати. Тут важливо рахувати колосочки, щоб все симетрично, рівномірно було.
Багато часу займає підготовка матеріалу. Поділити колосок на колінця, зняти шубку. Це найдовше і найважче у процесі виготовлення. Аби скласти один дідух, після чорнової роботи, потрібно витратити години три.
— А на завершення важливо рівно обрізати. Дідух має стояти на столі, не перехилятися. Для цього кінчики замочуються. Ну, таких нюансів, спершу теж не знала.
За сезон виготовила дідухів штук двадцять. Цінила їх Ірина від 150 гривень, залежно від висоти та кількості шарів. Каже, що зберігати їх можна кілька років. Головне, аби в сухому місці, бо солома боїться вологи. Оскільки зернят в колоску немає, то ані молі, ані мишам такі дідухи не цікаві. Радіє, що люди почали знов цікавитися, аби знайти до свят щось традиційно українське, автентичне.
Виготовляти м'які іграшки — найцікавіше
А своїм улюбленим заняттям має плетіння іграшок.
— Спершу теж було складно, але результат того вартий. Кожна іграшка, навіть з однієї серії виходить особлива. Ідентичних не буває. Міміка кожної іграшки відрізняється.
Має тепер Ірина й індивідуальні замовлення. Часто клієнти, котрі замовили щось раз — стають постійними. Серед улюблених робіт Ірини — Міні Маус, Баранчик Шон, всілякі мультяшні герої та зайчики в капелюшках. А вартує така іграшка всього 250 гривень. Хоча й на виготовлення йде не один день.
Корзинки для освячення води на Водохреща
До зимових свят крім дідухів Ірина виготовила ще корзинки для освячення води.
— Корзинки плетені із жгуту. Все натуральне. Такі корзинки двох розмірів, для літрової та півлітрової банки. Попередньо я їх крохмалю.
Загалом процес виготовлення не надто складний. Більше часу потрібно для крохмалення та сушіння. Для цього йде днів три-чотири.
Тепер Ірина немає постійної та звичної роботи за графіком. Увесь час лишається лише для творчості.
— Я довго не могла наважитися звільнитися і займатися тільки улюбленою справою. Але я завжди розуміла, що працюючи на когось — я реалізовую не свою, а чужу мрію. А хочеться робити щось своє. У планах хотіла б виготовляти цікаві тематичні речі до свят, новорічні прикраси, ну і освоювати нове у творчості.
(Вироби Ірини можна придбати у Кременці, у сувенірній крамниці Лілії Фурсик, пров. Шевченка, 3.)
