Михайло Вериківський, український композитор, фундатор сучасної музичної культури ХХ століття в Україні. У Кременці на будинку, де жив композитор і де зараз живуть його рідні – встановили меморіальну дошку. Назвали його ім'ям одну з вулиць. А у 1968 році присвоїли ім’я Михайла Івановича Вериківського місцевій музичній школі.
Виставка у музеї, присвячена життю і творчості композитора
Народився 21 листопада 1886 року в Кременці. Тут пройшли його дитячі і юнацькі роки. Захоплення музикою почалося ще в дитинстві з церковно-приходської школи. Під час навчання в Кременецькому комерційному училищі він захопився грою на віолончелі та фортепіано, створив свої перші композиції.
Михайло Вериківський закінчив Київську консерваторію. Виконавську діяльність поєднав з творчою і педагогічною. Стає викладачем у консерваторії та музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка.
Був диригентом Київського оперного театру та Харківської опери. А з 1935 року займається тільки творчою діяльністю. З’являються його опери: "Діла небесні", "Вій", "Сотник", пісні, романси, симфонічні варіації. Його перу належить перший український балет "Пан Каньовський".
Після війни композитор спочатку поєднує роботу у Академії наук з викладанням у Київській консерваторії, а пізніше остаточно переходить на педагогічну роботу.
У 1944 році отримав звання заслуженого діяча мистецтв в УРСР, а у 1946 р. – звання професора кафедри теорії музики й композиції.
Загалом Михайло Вериківський написав більше 120 обробок музичного фольклору, близько 50 оригінальних творів, 9 творів великої форми, значна кількість масових хорових пісень.
У місцевому музеї заходяться особисті речі композитора. Їх передали дочками із власного будинку в Ірпені, що під Києвом. На замовлення музею, кременецький художник Ніл Зварунчик у 2016 році виготовив барельєф композитора. Також у музеї триває виставка присвячена його життю і творчості.
Фрагмент твору: Михайло Вериківський - Арія Панночки. Опера "Вій"
Фрагмент твору: Михайло Вериківський "Гайдамаки". Хорова капела "Почайна". Диригент О.Жигун.
Фрагмент твору: Михайло Вериківський. "Дума про дівку-бранку". Солістка Валентина Іваненко, "Почайна".
За матеріалами Тетяни Тернової, наукової співробітниці музею
