День ангела Катерини щорічно святкують 7 грудня. Цього дня церква вшановує пам'ять святої, яка славилася непохитною вірою в Христа та навіть стала Христовою нареченою на землі.
В давнину це було свято дівочої долі та надій на гарне майбутнє кожної дівчини і пов'язували його саме з святою Катериною — “чиста душею” — так перекладається її ім’я з грецької.
Історія святої Катерини
Життя Катерини припало на кінець III — початок IV ст. — період важких гонінь християн за часів імператора Максиміліана. Катерина була дочкою грецького царя Ксантоса і мешкала в Олександрії. Була дуже красивою та розумною, вивчала філософію, діалектику, риторику, медицину, знала багато мов.
Мати Катерини — таємна християнка, передала доньці свою віру. Це справило на неї таке враження, що згодом Катерина навчала християнству інших.
Катерина не мала рівного собі серед чоловіків. Коли ж підійшла пора виходити заміж, вона й слухати не хотіла про нареченого і одного разу сказала батькам: “Якщо ви наполягаєте, я вийду заміж, але знайдіть мені такого юнака, який буде подібний до мене у чотирьох обдаруваннях, якими я перевершую всіх інших. Хай він буде подібний до мене у благородстві, у красі, у багатстві та в розумі, якщо ж у нього буде відсутній хоча б один хист, він не вартий мене”.
За порадою батьки звернулися до одного старця. Він розповів Катерині про Ісуса Христа. І тільки його образ був найближчим до серця Катерини. Благочестивим життям та молитвами були наповнені дні дівчини. І якось у видінні вона побачила образ Ісуса Христа, який подарував дівчині обручку та сказав: “З цього дня приймаю тебе в наречені, наречені вічні, та не буде у тебе віднині нареченого земного”.
Невдовзі заручитися з красунею Катериною зажадав імператор Максиміліан — язичник, який приїхав до Олександрії та закохався у дівчину. Катерина не тільки не зрадила Ісусові, але їй вдалося навернути до християнства імператрицю, улюбленого полководця імператора з його охоронцями, а також філософів, які прийшли переконати Катерину у перевагах віри язичників. Усі її послідовники прийняли мученицьку смерть. Останньою жорстоко стратили й саму Катерину. Через кілька років християни знайшли рештки великомучениці й поховали їх. Місце страти та спочинку Катерини відоме і до сьогодні. Давні християни встановили мармурову колону в Олександрії і висікли зображення святої.
Українські традиції
В Україні свято Катерини називали святом дівочої долі. Найчастіше до святої Катерини зверталися дівчата, щоб вона благословила їх щасливим подружнім життям, а також жінки, в котрих не ладнався родинний затишок.
Здавна цього дня дівчата ворожили, намагалися пізнати своє майбутнє. До сходу сонця йшли до саду, зрізали гілку вишні. Ставили цю гілочку у воду й чекати на свято Маланки. Якщо до Маланки гілочка засохне — цього року весілля не буде. А якщо вишня зацвіте, дівчина вийде заміж
Зранку незаміжні дівчата зносили до однієї з осель продукти та готували з них борщ та кашу на вечерю. Ввечері дівчата влаштовували вечорниці на які моли приходити парубки без запрошень. За вечерею молодь веселилася, співала пісень, але не танцювали, оскільки в цей час триває піст.
Опівночі дівчата загортали спільно приготовлену вечерю новим рушником і йшли до воріт “закликати долю”. По черзі кожна дівчина залазила на ворота і тричі закликала долю: “Доле, доле, іди до мене вечеряти!” Якщо у відповідь заспіває півень, значить, доля відгукнулася. Якщо півень не заспівав, значить, доля не чує дівочого голосу. Найгіршим вважалося, якщо у відповідь на дівочі закликання з неба падала зірка. Це могло віщувати важку хворобу, негаразди в родині.
Народні прикмети на Катерини
Як Катерина по воді, то Різдво по льоді
Як на Катерини холодно, то буде голодно
На Катерину ховай ніс під перину
