У Кременці вшановують пам’ять відомого архітектора ХVIII ст. Павела Гіжицького та 400-річчя європейської освітянської традиції. Святкові заходи та урочистості провели в Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії імені Тараса Шевченка.
Розпочали урочистості із Божественного Архієрейського богослужіння у Соборі Преображення Господнього, за участі архієпископа Тернопільського і Кременецького Нестора та відкриття галереї засновників освітніх закладів Кременця.
— Ми всі є учасниками видатної події, значення якої виходить далеко за межі Кременця, Тернопільщини і України загалом. Архітектурний феномен Кременця та 400-літня традиція є унікальним надбанням України та Польщі. Спільна історична спадщина є потужним інструментом формування у ХХІ столітті сучасних культурно-освітніх традицій, — зазначив у вступному слові ректор Кременецької академії, професор Афанасій Ломакович.
Віце консул Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Тереза Хрущ, голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко, представники влади міста та духовенства й інші поважні гості академії побажали й надалі зберігати і примножувати освітні традицій закладу.
Також ректор Афанасій Ломакович, в рамках заходу, вручив іменні сертифікати на отримання стипендії ім.Гуго Коллонтая у розмірі 4000 гривень кращим студентам закладу.
Відбувся святковий концерт для присутніх.
Що відомо про Павела Гіжицького
Павел Гіжицький — архітектор й живописець доби пізнього бароко на Волині і Галичині, єзуїт творець архітектурно-освітніх комплексів України та Польщі. У Кременці це комплекс будівель Кременецького колегіуму єзуїтів, а також – історичне середмістя.
У серпні 1710 року вступив до ордену Єзуїтів. Студіював філософію і теологію спочатку у Любліні 1713 - 1716, а згодом у Сандомирі 1719 і Кракові 1720 - 1723. Займався місіонерською діяльністю у Ковелі, Полонному, Луцьку, Володимирі та Кременці.
Вважають, що мистецтво архітектури Павло Гижицький опанував власним розумом. Автор кількох десятків храмів, переважно єзуїтських, у Самборі, Кременці, Луцьку, Піддубцях, Старому Чарторийську, Городищі тощо.
Окремо в творчості майстра виділяють роботи над поховальними декораціями. Зокрема, є автором castra doloris Ядвіги Загоровської 1725, Томаша Юзефа Замойського 1726, Казимира Олександра Потія 1729, Міхала Сервація Вишневецького 1745, Павла Карла Санґушка 1750, Юзефа Потоцького 1751 та ін.
Помер Павел Гіжицький 28 січня 1762 року.
