Про основні сторінки життя та творчості легендарного фотомайстра, який залишив багато фотоспогадів про Кременець періоду 30-их років минулого сторіччя, розповіли в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького
Сьогодні- 110 річниця від дня народження Генрика Германовича.
Світової слави фотомайстер, що у своїх світлинах зберіг і прославив образ Кременця. Народився митець 20 жовтня у місті Вільно (тепер Вільнюс). Відомо, що Генрик Германович навчався в славетного майстра фотографії Яна Булгака. Дебют його, як фотохудожника, відбувся у 1931 році на Міжнародному Салоні художньої фотографії.
Упродовж 30-их років минулого сторіччя працював у Кременці. Керівник гуртка фотографії при Кременецькому ліцеї. З 1937 року працює у кременецькій фотомайстерні. (Тепер – місцева кав’ярня “Браво”).
Завдяки Германовичу, образ Кременця зображений на тисячах фото-листівок, розлетівся по всьому світу. В Кременці він сформувався, як фотомитець з активною громадською та культурною позицією, що збагачує суспільного життя Кременецького Ліцею та Кременця. Співпрацював із організаторами художніх пленерів.
В Кременці на польському кладовищі спочивають два його сини близнюки. Кременцеві присвячені його фотоальбоми “Чудове рідне місто Юліуша Словацького”, (“Piękne rodzinne miasto Juliusza Słowackiego”, “Кременець”, та “Кременець, якого вже немає” (“Krzemieniec, którego już niema”).
Під час Другої світової війни, документував злочини фашистів, багатьом відоме його фото “Пожар гетта”. Від 1947 р. жив і творив у Кракові. Автор численних фотоальбомів та документальних фільмів. До Кременця приїздив кілька разів, зупиняючись у свого приятеля Ігоря Гаськевича, художника, який до війни працював у його майстерні ретушером.
На фото - Генрик Германович з дружиною Емілією Корнашевською та Ігорем Гаськевичем. (Фото- із приватного архіву Юрія Гаськевича)
