Днями у Кременці провели перший турнір з боксу “Відкрита першість міста”. Про цю подію та перспективи Кременецького спорту, розповідає Андрій Станіславенко, голова відділу сім'ї, молоді та спорту КМР
Початок нової спортивної історії
Такий турнір з боксу є новинкою для Кременця.
— Спершу ми планували провести цей турнір на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня. Та через масовані обстріли у ці дні, змушені були перенести турнір. Через це від участі відмовились бійці з Одеси та Хуста. Тому за першість боролися вже двоє хлопців з Дніпра та Бердянська, 15 з Теребовлі та стільки ж з Кременця. Ініціаторами проведення змагань були спортивний клуб “Спартак” та відділ сім’ї, молоді та спорту Кременецької міської ради. Суддівський склад організували спортивним клубом “Каскад” на чолі з Олександром Котлярським. А провели у спортивній залі ДЮСШ ім. Андрія Пушкаря. Там ми розклали професійний ринг 6х6 метрів, — розповідає Андрій Станіславенко.
Учасниками турніру були юнаки 2009-2014 років народження.
— Дітям турнір дуже сподобався, а всі гості були задоволені проведенням. Кожного учасника нагородили грамотою, а за особливі досягнення юнаки отримали медалі. Також подарували гостям прапори міста Кременця. Ми обмінялися неоціненним досвідом. Саме це посприяло рішенню зробити цей турнір традиційним в подальшому. Тому очікуємо учасників цьогорічних та нових наступного року. Можливо вже на 200 учасників та з повноцінними двома днями, а не тільки на дві години.
Додає, що провести турнір мали намір давно. Та через пандемію, а згодом війну, доводилось постійно все відкладати.
— Та саме в жовтні ми, нарешті, отримали дозвіл на проведення заходу від обласної ради. Для початку, тільки на дві години в день. Збирати всіх учасників нам доводилось на свій страх і ризик через регулярні обстріли ворога. Та в спортзалі обладнали бомбосховище. На жаль, доводилось декілька разів скористатись ним та проводити туди учасників та гостей під час повітряних тривог.
Спорт на кременеччині
— Розпочати потрібно з того, що в Кременці та навколишній громаді ситуація з спортом не те, щоб плачевна, вона швидше “недофінансована”. В 2016 році на всі види спорту виділяли майже мільйон. Зараз ця сума наблизилась до 400 тисяч. Видатки з бюджету для нашого відділу урізали через більш нагальні потреби. Це і пандемія, і вже зараз війна. Окрім цього потрібно додати і те, що зараз наш відділ почав займатись не тільки Кременцем, а й усією громадою. Тобто, ми тепер відповідаємо за кожен спортзал та спортивний майданчик з усіх навколишніх сіл. Тому на наших плечах лежить окультурення всієї інфраструктури фізичного здоров'я, яка перепала нам в плачевному стані з СРСР, — додає Андрій Станіславенко.
Додає, що у Кременеччини величезний потенціал в спортивному плані.
— Я вважаю, що в Кременці та громаді є вся інфраструктура, щоб залучати молодь до чогось корисного. Це і єдина на всю країну санна траса, і комплекс лижних трамплінів, яких в Україні також досить мало. Окрім цього, в нас маса спортивних секцій. Як бойових, до яких можна віднести бокс, кікбоксинг. Так і не бойових — гімнастика, футбол, регбі та багато інших. Також хочу додати, що зовсім скоро буде облаштовано новий літній волейбольний майданчик з піщаним покриття. Ситуація в нас справді не найгірша. Просто, враховуючи всі прикрі обставини, в державі, організовувати змагання та різні просвітницько-спортивні події стало набагато важче.
Батьки та діти
Важливу роль в спортивному житті дитини також відіграють батьки.
— Головне, аби дитячі очі горіли бажанням займатися спортом, а батьки це підтримували. Зараз також є велика проблема з тотальною цифровізацією суспільства. Діти все менше цікавляться спортом через гаджети. І часто батьки цьому підіграють. Така вседозволеність може дуже погано вплинути на виховання дитини. У мене в самого є донька та син, тому якийсь досвід в цьому маю. І тут важливо розуміти, які бонуси дає спортивне виховання для дитини. Тут і стандартне “в здоровому тілі – здоровий дух”, і реальний розвиток дисциплінованості дитини. Вмотивувати дитину до спорту не завжди легко, та це дуже важливо. Адже навантаженість дитини це і запорука того, що у неї буде менше часу на інші дурниці. Як і до освіти, для кращого ефекту, потрібно прививати любов до спорту ще змалечку. Зовсім не обов’язково кидати її в ополонку “моржувати”, чи віддавати на бойові секції. Починати варто з фізичної зарядки кожного ранку. Згодом, коли дитина трошки підросте, порадьтесь, аби зрозуміти, який саме вид спорту цікавить. А от коли віддасте на секцію, то далі вже справа за тренерами. регулярний спорт готує до самостійності та відповідальності ще з ранніх літ.
Війна також несе негативний вплив на дітей та батьків
— До війни та пандемії заходів, які заохочують дітей до спорту, було набагато більше. Також батьки почали набагато рідше випускати дітей з поля свого зору. І саме такі от відділи, як наш, котрі відповідають за розвиток спорту, мають зробити все, щоб стабілізувати цю ситуацію.
