Про проблеми інтернет-суїциду у своєму дебютному, соціальному детективі «Тенета» розповідає молодий кременецький письменник Віктор Янкевич. Книгу написано на основі реальних подій. Розпочав роботу над книгою ще у 2014 році, а вже днями відбулася презентація видання.
– Вікторе, чому для дебюту обрали висвітлення такої складної проблеми?
– Все просто, ще у 2014 році, в одній із київських газет я прочитав статтю про доведення до самогубства через соціальні мережі молодої дівчини. Пам'ятаю, як тоді взяла злість, що негідника, не покарали. Занепокоїли й обставини, які призвели до того, що особа із зловмисними намірами, спілкуючись через приватні повідомлення, із фейкової сторінки в соціальній мережі, підштовхнула цю дівчину до позбавлення себе життя через повішання. Щира юнка, відкрила душу умовній інтернет-подрузі, розповіла про непорозуміння із батьками та однолітками. А збоченець, видаючи себе також за молоду дівчину, втерся у довіру до своєї жертви, збрехав, що у нього є схожі “проблеми”. Негідникові вдалося переконати, що самогубство є єдиним способом вирішити всі проблеми.
- І Ви вирішили взятися за написання книги?
-Тоді я вирішив, що однієї статті в газеті, зовсім недостатньо для того щоб люди почули про цю проблему. Почав збирати матеріал й писати книгу. Писав я книгу відносно не довго. Але, ще будучи початківцем, багато переробляв, удосконалював, стилізував текст. Дослідження проблеми також зайняло певний час. Уже під час написання з’являлась нова інформація, яку треба було органічно розмістити у сюжет. Працював над книгою після роботи допізна. Вдячний своїй дружині, що віднеслась з розумінням і підтримала мене.
- Стиль написання досить жорсткий та відвертий
- Жорстокість на сторінках книги, це і є страшна реальність сьогодення. Це лише в комп’ютерних іграх можна узяти запасне життя й продовжувати місію, а в реальності життя людині дається лише один раз. У книзі я із допомогою сюжетних ліній та героїнь твору якраз і підкреслюю, що такими проблемами нехтувати не можна і своїм життям завжди потрібно дорожити.
– На Вашу думку, якими є масштаби проблеми і чи можна вибратись із цих тенет?
– Масштаби насправді дуже великі. Найбільш уразлива все ж молодь. Своєю чергою, потенційні жертви діти та підлітки більше часу проводять у соціальних мережах. Вони є самотніми. В більшості дорослі не цікавляться їхніми проблемами, не хочуть їх вислухати. А вийти із такого небезпечного переписування дуже важко. Але вихід із ситуацій є. Рекомендую прочитати книгу «Тенета» молоді від 17-18 років та дорослим, бо ж у кожного є діти чи внуки.
- У книзі кілька сюжетних ліній, чому саме таким було рішення автора?
- У книзі дві сюжетні лінії, розповідають, як основні дійові особи вирішують згадані проблеми. Одна героїня, умовно, це Іра із Тернополя. На її прикладі можна прослідкувати те, до чого може призвести байдужість близьких і знайомих, коли виникають проблеми молодої людини. Друга героїня, це реальна київська журналістка Рая, яка не залишилась осторонь проблеми, збирала матеріали про інтернет-негідників.
– А як взагалі ви почали писати прозу?
– О, це давня історія. У мене ще з дитинства була мрія написати гарну книгу і побачити її з моїм фото на обкладинці в книжковому магазині. Пам’ятаю, ще у 14 річному віці я почав писати вірші, правда про них нікому не розповідав і вони десь пропали. Любив читати книги. Навчався я у Кременецькій школі-інтернат. А писати хотів завжди, але серйозно братися за написання до певного часу мені не виходило. Після закінчення школи навчання у ВУЗі, навчався у м. Рівне де здобув дві вищих освіти, юриста та економіста. Потім пошуки роботи, сім’я, ну все як в усіх. Хоча, спроби перенести якісь свої переживання та різні життєві цікавинки на папір, не полишав. Збирав окремі теми, сюжети і матеріали, які мені були цікаві на майбутнє. А ще я переконався, що якщо в людини є мрія і вона ще й щось робить, щоб реалізувати цю мрію, то Бог посилає на допомогу людей, які сприяють реалізації задуманого.
- Чи хтось допомагав при написанні?
- Зовсім випадково 2015 року у газеті "Діалог" я прочитав статтю, про те, що письменник, літературознавець Сергій Синюк у бібліотеці ім. Юліуша Словацького дає курс лекцій для молодих літераторів. Я сумлінно відвідував ці заняття, які дали мені дуже багато корисного і найголовніше, знайомство із самим Сергієм. Прочитав його книгу-посібник під назвою "Літературна кухня, або порадник прозаїка початківця". На той час у мене вже був готовий рукопис книги "Тенета", тоді ще під робочою назвою "Смерть в мережі".
Сергій, очевидно, побачив у моїй писанині раціональне зерно. Зауважень до рукопису було багато. Їх було настільки багато, що мій рукопис від виправлень зроблених червоною ручкою Сергія, набув відповідного загрозливого кольору. Але, я все сам виправляв, руки у мене від труднощів не опустились. І книга при допомозі мого творчого наставника була здана для друку у Тернопільське видавництво "Навчальна книга Богдан".
– Які ваші творчі плани?
– Є у мене є чимало різноманітних ідей і планів. Зараз я працюю бухгалтером, а у вільний від роботи час займаюся улюбленою роботою, пишу книги. На закінченні рукопис хулігансько-любовного роману в оповіданнях. Після цієї роботу сподіваюсь буде інша і там ще буду писати. Не буду наперед загадувати, але працювати є над чим і проблемних питань у нашому суспільстві, на жаль, залишається безліч.
