У Гощанському центрі позашкільної освіти у 2021 році з'явився гурток робототехніки. Заклад належить Гощанській громаді – 24-тисячному селищу, розташованому за 34 кілометри від Рівного.
З часу завершення проєкту минув майже рік, а гурток став популярним далеко за межами громади. Цей досвід згуртував і надихнув команду, а також дав старт майбутнім більш масштабним проєктам у громаді.
Ми поговорили з керівницею Гощанського центру позашкільної освіти Наталею Калькою. Вона розповіла про важливі деталі роботи над проєктом і поділилася, як працює гурток під час війни.
“Виховуємо вимогливого споживача освітнього продукту”
Гурток “Робототехніка” працює в Гощанському центрі позашкільної освіти вже понад рік. У ньому навчаються 30 дітей віком 9-17 років. Тут діти за допомогою конструктора вчаться будувати прості моделі роботів, вивчають основи інженерії, працюють з технікою.
Навчання в гуртку від навчання у школі відрізняється тим, що тут діти мають можливість пізнавати світ не через книжку, а через тактильні відчуття, здобуваючи мінімальний практичний досвід роботи з технікою. У майбутньому ці знання і навички полегшать їм вступ у технічні вищі навчальні заклади, а відтак допоможуть стати хорошими фахівцями.
Зараз на гуртку робототехніки діти виготовляють роботів-захисників, розвідників, шахтарів, розміновувачів, шукачів скарбів, офіціантів, таксистів та інших.
Щоб заснувати новий сучасний технічний гурток, команда Гощан розробила проєкт “Слідами Ілона Маска”. З ним вони подались на участь в обласному пітчингу, який був організований в межах проєкту “Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості”, який співфінансується Європейським Союзом та Британською Радою.
Конструктор гуртка робототехніки_Архів Гощанського центру позашкільної освітиФото: Архів Гощанського центру позашкільної освіти
У конкурсі взяли участь 14 проєктів. Проєкт про створення гуртка робототехніки отримав найбільшу підтримку серед людей на сайті програми “Активні Громадяни” Британської Ради та найвищу оцінку журі й став одним з переможців. Загальний бюджет проєкту – майже 60 тисяч гривень. Кошти, які отримали в рамках проєкту, витратили на облаштування гуртка, закупівлю конструкторів та 3D-принтерів.
“Запит на цей гурток був настільки великий, що ми просто були змушені ввести елементи робототехніки в усі гуртки науково-технічного напрямку”, – ділиться досягненнями керівниця Гощанського центру позашкільної освіти Наталія Калька.
Наталія Калька – керівниця Гощанського центру позашкільної освітиФото: Архів Наталії Кальки
За рік після заснування гуртка елементи робототехніки ввели ще у п'ятьох гуртках громади. Тобто на “Робототехніці” продовжують постійно навчатися 30 дітей, а ще 45 учнів мають можливість вивчати елементи робототехніки на інших гуртках.
“Віримо, що рівень очікування дітей від взаємодії з освітніми установами ставатиме вищим. Ми формуємо вимогливого споживача освітнього продукту. Мені це як мамі та керівнику дуже подобається”, – додає Наталія.
Історія проєкту “Слідами Ілона Маска”
Наталія Калька прийшла в Гощанський центр позашкільної освіти на посаду директорки понад два роки тому. На початку роботи вона зосередилась насамперед на виявленні слабких і сильних сторін закладу. Було очевидно, що у центрі технічний напрямок був розвинений слабше, ніж гуманітарний. А охочих відвідувати технічні гуртки було більше, ніж можливостей навчати.
Якось вчитель технічного напрямку центру Олександр Дмитрович Тимощук прийшов до неї з ідеєю – створити на базі центру гурток робототехніки.
Олександр Дмитрович Тимощук – керівник гуртка робототехніки. Йому належить ідея заснування гурткаФото: Архів Гощанського центру позашкільної освіти
Маючи досвід впровадження проєктів, Наталія ще зі свого старту повідомила колективу – будемо втілювати проєкти в нашому закладі. Загалом, протягом перших пів року на посаді разом з командою вона написала шість заявок, але жодна не була успішною.
“Команда почала зневірюватись, треба було підняти дух, – згадує Наталія. Тож коли прийшов вчитель зі своєю ідеєю, стало зрозуміло – це саме те, що треба. Найперше ми орієнтувалися на запит людини, яка цим проєктом горіла. Потім ми цю ідею співставили із запитами, які були в громаді. Тоді зрозуміли, що це спрацює”.
Наталія хотіла, аби їхній навчальний заклад став освітнім центром, який продукуватиме новації. Щоб діти з інших шкіл могли приходити на навчання, а педагоги – переймати досвід.
Педагоги переймають досвід роботи гуртка робототехнікиФото: Архів Гощанського центру позашкільної освіти
Як вдало реалізувати проєкт
За словами Наталії, перш ніж заповнювати проєктну заявку, варто переконатися, що ви маєте всі необхідні ресурси для реалізації проєкту. Однак найголовніше – орієнтуватися на людину, яка буде "горіти" проєктом і стане основним його реалізатором.
“Гуртуйте навколо себе команду – самостійно дуже складно написати і реалізувати проєкт”, – радить керівниця.
Керівник гуртка робототехніки навчає дітей конструюватиФото: Архів Гощанського центру позашкільної освіти
На думку директорки, треба намагатися з усіма працювати за принципом win-win, розуміти, як бути корисними громаді та як партнери можуть бути корисними тобі. Окрім цього, важливо бути дуже відповідальними на етапі реалізації проєкту, поважати цінності партнерів-донорів, їхні вимоги, пріоритетні напрямки в конкурсах, а також орієнтуватися на них, не забуваючи про свої цінності, потреби та пріоритети.
“І у двадцять першому столітті один в полі не воїн. Найкращі та найбільші проєкти — ті, які ми писали за принципом соціальної адаптивності. Нам як закладу пощастило, бо нас підтримує орган місцевого самоврядування Гощанська селищна рада. Йдеться не лише про наш заклад, а й про інноваційну складову в роботі усіх закладів, які працюють у нашій громаді. Позиція селищного голови та депутатського корпусу була, власне, в тому, що цей проєкт потрібен. Вони повністю підтримали умови конкурсу”, – ділиться Наталія.
Як успіх у проєкті вплинув на майбутні ініціативи в громаді
Наталія каже, що успішно втілений проєкт дав доступ громаді до інших можливостей. Зараз у закладі позашкільної освіти команда створює молодіжний простір в рамках проєкту програми “Мріємо та діємо”.
“Це значно масштабніший проєкт. Над цією темою ми працюємо впродовж останнього року, і наразі в рамках проєкту реалізували два проміжних. Так само наповнюємо його майстеркласами, які проводить керівник гуртка робототехніки Олександр Тимощук”, – розповідає керівниця.
Учасники гуртка під час заняттяФото: Архів Гощанського центру позашкільної освіти
Завдяки активній професійній позиції та участі у проєкті “Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості”, у керівника робототехнічного гуртка відбулися кар'єрні зміни. Зараз він завідує відділом науково-технічної творчості, а також допомагає як фахівець в інших проєктах.
Наталія каже, позашкілля в Україні переживає не найкращі часи. Заклади з’єднують або й взагалі закривають, працівників скорочують.
“Завдяки впровадженню нових ідей, технологій, ми цього процесу в нашій громаді уникнули”, – ділиться Наталія.
Учні під час заняття на гуртку робототехнікиФото: Архів Гощанського центру позашкільної освіти
Керівниця позашкільного закладу погоджується, що неможливо не відчувати негативний вплив війни росії проти України. Втім гурток не призупиняв роботу і не зачинявся під час війни. Громада також продовжує працювати над впровадженням нових проєктів.
“Війна загалом вплинула на людей, а люди представляють галузі, сфери, гуртки. Наша робота зосереджує нас на тому, що у нас виходить добре. І це наш внесок у перемогу. Ми не воюємо, але можемо робити добре свою роботу тут і зараз”, – констатує Наталія Калька.
Авторка: Леся Пиняк
Фото: надані героями
***
Проєкт «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» (SC3) розрахований на 36 місяців і покликаний забезпечити ефективне подолання викликів і реалізацію перспективних можливостей в галузі розвитку на місцевому рівні шляхом покращення співробітництва між організаціями громадянського суспільства (ОГС) та місцевими органами влади (МОВ) в Україні.
Він співфінансується Британською Радою та Європейським Союзом та здійснюється Британською Радою спільно з трьома досвідченими співзаявниками (ОГС): ГО «Міцна громада», ГО «Молодіжна Платформа», та Херсонським обласним благодійним фондом «Об’єднання», що розміщуються на сході, заході та на півдні України відповідно. Проєкт здійснюється на всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
