Кременець – невелике містечко на півночі Тернопільської області, яке об'єднало у громаду 43 населених пункти. Кременецька громада утворилась чи не найпізніше за всі сусідні – восени 2020 року. Тож у швидкому темпі довелось наздоганяти усіх.
Перших півтора року були вкрай важкими. Новообране місцеве самоврядування за два місяці мало провести повну інвентаризацію та прийняти десятки населених пунктів. В ході роботи виявилось, що деякі села мали багатомільйонні борги, які тепер повинна була закрити громада. Нестача коштів у бюджеті спричинила мітинги на вулицях, під міською радою активісти влаштовували голодування.
Як вдалось подолати фінансову заборгованість та як живе громада зараз, дізнавались журналісти Kremenets.city.
Розвиток громади
Місто Кременець належить до найдавніших українських міст. Перша писемна згадка про поселення датується весною 1227 р. На території міста знаходиться 14 культових споруд різних народів та різних історичних періодів, розташовано 10 комфортабельних готелів, які одночасно можуть прийняти понад 600 туристів. Також тут знаходиться друга після Ворохти база для стрибунів з трамплінів.
Сьогодні громада розвивається, має іноземних партнерів та втілює в життя багато проєктів. Та після виборів у 2020 році довелось не легко, як згадує Голова обраної територіальної громади – Смаглюк Андрій.
Голова Кременецької ОТГ — Андрій Смаглюк
– Ми як громада утворювались чи не останніми серед сусідів, тож довелось все робити у швидкому темпі. Коли ми повністю перебрали на себе повноваження у сфері охорони здоров’я, освіти та соціальних послуг, то стикнулись з багатомільйонними боргами, які залишились від сільських рад. Але за перший рік нашої роботи вдалось повністю погасити всі заборгованості.
Голова громади вважає, що таких результатів вдалось досягти завдяки хорошій командній роботі щодо облікування прихованого резерву. Зважаючи на те, що основою економіки громади є сільське господарство, було проведено інвентаризацію земельних ділянок.
– Землі багато, її використовують, але не платять. Ми зустрічались з керівниками великих аграрних підприємств, які сюди не сплачували нічого, бо були зареєстровані по інших областях. Проводили земельний аудит та інвентаризацію. Саме так наповнили казну. Робота по аудиту земель триває і досі, тобто громада ще має резерв. За цей рік ми вже надали в оренду землі більше як на півтора мільйона гривень. Всі роботи щодо надання оренди проводяться чітко та прозоро за допомогою загальної земельної бази, де кожен може взяти участь в аукціоні.
Поступово бюджет громади збільшується і це дає можливість реалізовувати низку проєктів за власний кошт. У 2021 році бюджет громади складав 156 мільйонів гривень, а у 2023 році – 217 мільйонів гривень. Бюджет намагаються ділити порівну між усіма установами та закривати всі нагальні потреби. Також за останні три роки з’явилось багато міжнародних партнерів та українських фондів, які надають допомогу.
Кременецька опорна лікарня невдовзі стане кластерною
Кременецька лікарня зазнала істотних змін за останній час. Все почалось з призначення на посаду нової людини. Згодом з'явилося нове обладнання, яке передали міжнародні фонди. Нещодавно встановили лор-комбайн, вартість якого майже 700 тис. грн. У всій області таких лише декілька. Кошти надійшли через ГО Maple Hope Foundation, яка від початку війни надала 11 млн канадських доларів допомоги Україні та українцям, які приїхали до Канади.
Фото: terminovo.te.ua
Благоустроєм закладу займається громада. Так за співпраці місцевих чиновників, меценатів та Кременецького лісотехнічного фахового коледжу було проведено конкурс на найкращий проєкт озеленення квітника, що знаходиться на території лікарні.
Проєкт квітника та його реалізація на території лікарні
Багато допомоги надають і місцеві благодійники. Благодійна організація "Дотик" у співпраці із Christliches Hilfswerk Tabea e.V. (Німеччина), нещодавно надала гуманітарну допомогу у вигляді одягу для медичного персоналу. А завдяки волонтеру Володимиру Мельнику та його друзям з Нідерландів William Buis та членам реформатської церкви Гауда Nieuwe Gouwe отримали сучасний реанімобіль укомплектований професійною технікою.
Як наслідок усіх позитивних змін, Кременецька опорна лікарня невдовзі стане кластерною.
Освітні реформи в громаді
Після проведення реформи більше уваги почали звертати і на школи. Раніше частина закладів належала району, інша – місту. Тож підходи дещо різнились. Попри важкий час у країні, громади намагаються хоча б облаштувати заклади освіти. Минулого року Кременецька громада була однією з небагатьох, кому вдалось організувати офлайн навчання по усій громаді. Директор Кременецького ліцею ім.Уласа Самчука – Аврамишин Анатолій ділиться, що громада виділяє кошти не лише на благоустрій, а й дофінансовує зарплати вчителям. Адже Кременецька громада складає 42 тисячі населення, за освітньою субвенцією такі громади належать до категорій другого типу. Середня наповнюваність має складати 18 учнів в класі. У селах цей показник менший, що призводить до недофінансування з бюджету 12 мільйонів гривень.
Директор ліцею Уласа Самчука — Аврамишин Анатолій
– Зараз виділяється багато коштів для облаштування закладів освіти, для проведення ремонтів чи закупівлі обладнання. В основному, це кошти які виділяє місто, бо коштів які виділяє держава, не вистачає навіть на оплату праці вчителям. Це пов'язано з тим, що в нас багато малокомплектних шкіл. Наш заклад співпрацює з партнерськими школами в Польщі та Німеччині. Маємо програму обміну дітьми, тобто наші учні їздять відпочивати та живуть певний період у європейських сім’ях. Минулого року наш проєкт виграв фінансування від “Громадського бюджету” щодо облаштування території. Цього року цей проєкт вже реалізований, а за кошти, що надійшли від громади, зараз проводимо ремонт закладу.
Вигляд території біля ліцею Уласа Самчука
Ремонтні роботи, які проводяться у закладі за кошти місцевого бюджету
Окрім допомоги громади також багато допомоги є від іноземних та українських фондів. Благодійна організація "Дотик" у співпраці із Christliches Hilfswerk Tabea e.V. (Німеччина) неодноразово надає гуманітарну допомогу закладам освіти. Цього разу ліцей отримав нову оргтехніку – комп’ютери, монітори, клавіатури тощо.
Під час літніх канікул стіни ліцею не пустують. Тут діє програма “Спільно до навчання”. Це масштабна освітня програма від ЮНІСЕФ, яка передбачає широкий спектр освітніх заходів, спрямованих на те, щоб діти змогли надолужити освітні можливості, втрачені через війну. Вчителі пройшли додаткові курси підвищення кваліфікації. Тож зараз займаються з дітьми або малими групами до 8 учнів, або індивідуально, і за це отримують оплату своєї праці від ЮНІСЕФ.
Камаєва Наталія — вчителька англійської мови. пройшла підвищення кваліфікації від ЮНІСЕФ і зараз проводить заняття для дітей
На державному рівні передбачається, що громади самі будуть вирішувати, яка кількість навчальних закладів потрібна. На думку Анатолія Аврамишина, це хороша можливість здобути якісну освіту у комфортних умовах для дітей із сільської місцевості. Адже опорні заклади, які прийматимуть учнів будуть облаштовуватись хорошою сучасною технікою. До таких закладів учнів возитимуть шкільними автобусами.
Благоустрій громади
Кременецька громада одним з основних пріоритетів своєї роботи визначила діяльність, направлену на очищення території від стихійних сміттєзвалищ та організованого збору твердих побутових відходів. З цією метою громада не один рік є активним учасником партнерських проєктів міжнародної технічної допомоги "Сталий муніципальний розвиток через партнерські проєкти (Nakopa)" за підтримки міста-побратима Ільзенбурга (Німеччина).
Цього року отримали грант у майже 200 тисяч євро. На ці кошти закупили сміттєзбиральну машину та баки, що дало змогу повністю забезпечити місто та майже 30 населених пунктів по централізованому вивезенню сміття.
– В рамках цього проєкту часто проводяться конкурси серед школярів та вихованців дитячих садків. Так ми залучаємо нові покоління до створення нашої громади. Діти завжди дуже активні, а переможців визначають наші партнери з Ільзенбурга. Спільно з дітьми ми розробили інформаційні листівки й уже скоро будемо їх поширювати, – ділиться міський голова.
Хоч комунальники забезпечені новою технікою, справи з благоустрою міста просуваються не настільки швидко як хотілось би. Великою проблемою є нестача кваліфікованих працівників, а також доставляння їх до робочого місця.
– Коштів з'явилось більше, але і роботи теж. Раніше ми обслуговували лише місто, а зараз – усю громаду. Обсяг роботи збільшився, а людей поменшало. З нашого підприємства 9 людей знаходяться на передовій, а замінити немає ким. Зараз на підприємстві переважно працюють пенсіонери та люди із сіл. Це породжує нову проблему – доставляння людей до роботи. Наш графік починається з 7 години ранку, людям важко так рано приходити, бо громадський транспорт починає роботу пізніше. Проте ми намагаємось тримати громаду в чистоті. Ми почали частковий ремонт доріг, тротуарів. Завдяки місцевим меценатам є можливість насаджувати нові квітники. Ми не завжди справляємось з обсягом роботи: наприклад, раніше місто косили 9 працівників, зараз є лише 3, – розповідає директор КП “Благоустрій” Ігор Хомин.
Директор КП «Благоустрій» — Хомин Ігор проводить екскурсію та демонструє нову техніку
На території підприємства дійсно багато техніки. Іван Іванович проводить екскурсію і розповідає про кожен вид транспорту, для чого він призначений та звідки отримали. Цього року новий грейдер та піскорозкидувальну машину закупила громада, ще три одиниці отримали від Ільзенбурга.
Допомога від німецького міста Ільзенбург
Як влада співпрацює з жителями громади
Влада намагається штовхати мешканців до співпраці. Адже міський голова впевнений, що нести відповідальність за місцевість у якій живеш, повинні всі разом. Окрім “Громадського бюджету”, розпочала свою роботу програма підтримки органів самоорганізації. Як наслідок, відремонтовані додаткові ділянки дороги.
– Ми розробили програму підтримки органів самоорганізації, яка дофінансовує ініціативи мешканців. Зараз приймаємо заявки від ОСББ. Якщо якесь ОСББ нашої громади чи вуличні комітети бажають відремонтувати дорогу чи під'їзди, ми можемо дофінансувати такі проєкти. Але не більше як на 50% від суми, яку зібрала громада. Максимально, що ми можемо виділити – це 150 тисяч гривень. Такі проєкти дозволяють людям самим приймати рішення та робити громаду кращою. Як наслідок, бачимо відремонтовані заїзди до Нової Пошти та біля аптеки, – розповідає Голова громади.
Частина дороги, що була відремонтована спільно з підприємцями біля аптеки «БАМ»
Частина дороги, що веде до «Нової Пошти», була відремонтована спільно з підприємцями
Влада та бізнес часто йдуть назустріч одне одному. Це проявлялось під час інвентаризації земель, ремонтування вищезгаданих доріг. Зараз працюють над створенням каталогу наших товаровиробників, який презентують не лише в Україні, а й за кордоном. Також громада співпрацює з Центром розвитку ініціатив "ІнСорс" у в межах проєкту "Розвиток бізнесу північної Тернопільщини", що дає змогу підприємцям громади розширити власну діяльність через нові знання та можливості.
Як війна вплинула на громаду
З перших днів війни Кременецька громада стала надійним тилом. Тут плетуть маскувальні сітки, готують гуманітарну допомогу, приймають тимчасово переміщених осіб. На початку повномасштабного вторгнення громада прийняла близько 10 тисяч людей.
– Ми створили раду ВПО, в яку входять і наші працівники, і тимчасово переміщені люди. Співпрацюємо з різними благодійними фондами: Червоний Хрест, Посмішка.юа, Рокада. За їх підтримки та завдяки нашим міжнародним партнерам вдалось реалізувати компактні місця проживання. Зробили частові ремонти в гуртожитках Волинського ліцею, медичного коледжу, лісотехнічного коледжу, створюємо коворкінг в бібліотеці Юліуша Словацького, – розповідає міський голова.
На розвиток громади війна вплинула сильно. Багато підприємств закрилось, а релокувати з інших територій великі бізнеси не вдалось. Туристичний бізнес через війну теж занепав. Хоча громада багата на культурно-мистецьке життя та історичну спадщину.
Проте Кременець має чим пишатись. Адже громада отримала потужного американського інвестора – Home Essentials. Це міжнародна компанія з прокату та виготовлення меблів зі штаб-квартирою в Гонконгу та офісом у Мадриді. Компанія працює у 26 країнах. Наразі в місті працює шоурум, де можна орендувати меблі, а згодом відкриють фабрику із виготовлення матраців. Це дасть громаді до 300 нових робочих місць та нові надходження до бюджету.
Шоурум «Home Essentials»
Соціальні проєкти не менш важливі
Важливу роль в громаді відіграють соціальні проєкти. Спільно із фондом з Німеччини “Міст у життя” у громаді з'явилося два дитячі будинки сімейного типу. В одному будинку вже оселилась родина.
ДБСТ, побудований спільно із фондом «Міст у життя»
Також в громаді реалізується проєкт “Прикордоння рівних можливостей” Програми Транскордонного співробітництва Польща-Україна. За фінансової підтримки ЄС будується навчально-реабілітаційний центр для обслуговування дітей та молоді з інвалідністю.
Реабілітаційний центр для обслуговування дітей та молоді
Безпека громади також розвивається. Правда, більше добровольцями та меценатами. На Кременеччині запрацювало шосте пожежне формування, створене органами місцевого самоврядування. У селі Білокриниця місцевий підприємець, у якого самого сталася пожежа вдома два роки тому, вирішив надати приміщення аби розмістити пожежну частину. А ДСНС вручили ключі від пожежної машини. Чому важливо таке впроваджувати у кожному населеному пункті, ділиться підприємець та волонтер — Іван Селедець.
Підприємець Іван Селедець біля добровільної пожежної частини
– За статистикою, в Україні в населених пунктах стається понад 40 тисяч пожеж за рік. Тож, щоб зберегти людські життя та майно, потрібно відкривати такі добровільні пожежні частини. Я вирішив допомогти та надав своє приміщення. Ресурс пожежних машин обмежений у кількості води, іноді навіть 8 тонн не вистачає щоб загасити пожежу повністю, а в таких ситуаціях час йде на хвилини. Тож маю надію, що хоча б це дозволить якщо і не гасити пожежі, то, можливо, вчасно довезти воду.
Брендована пожежна машина для ДПК Білокриниця
У добровільну пожежну частину видали авто та три форми. Спецодяг та пальне надають волонтери. Програмою міністерства передбачено навчання, але поки що новостворені бригади навчаються самостійно. Неподалік підпалюють скати та виїжджають машиною на пожежу. Охочі чергувати та допомагати суспільству є, проте ще зовсім не налагоджена робота. Програмного забезпечення – немає, поки що всі дзвінки про пожежі надходять в ДСНС. Проте громадяни мають надію, що скоро цей процес вийде налагодити.
Щодо труднощів, з якими зіткнулася громада на початку утворення, і куди доводиться виділяти велику суму грошей, також поділився депутат міської ради, громадський діяч та військовослужбовець – Дмитро Мельничук.
Мельничук Дмитро — громадський діяч, депутат міської ради, військовослужбовець
– Держава створила громади з-під палки, не спілкуючись з людьми та з місцевим самоврядуванням. На мій погляд, якби будь-які дві сільські громади об'єдналися самі, то вся Кременецька громада жила б краще, ніж зараз, і ці два старостинських округи теж жили б краще, ніж у складі Кременецької громади. Сільські ради прийшли з великими мільйонними боргами. Тож 2021 рік розпочався з шалених боргів, скорочення працівників сільрад та створення хоча б тимчасових місць працевлаштування для цих людей. Перші півтора року були присвячені тяганині з наслідками поспішної децентралізації. Проте зараз громада розвивається. Ремонтуються дороги, тротуари, у співпраці з місцевими підприємцями та меценатами облагороджуються зони та насаджуються дерева. Прогрес величезний, але з кожним роком стає все краще. Якби не війна та ковід, то навіть складно уявити, скільки всього ми б могли вже зробити. Напевно, втричі більше, ніж є зараз.
На жаль, через складний рельєф Кременця, ми не можемо залучити нових інвесторів та розбудовувати місто. Тому що громада розташовується на території заповідника. На цих територіях не можна ставити заводи та підприємства. Вузькі дороги створюють логістичні проблеми. Через гори в центрі міста постійні зсуви. Через це потрібно витрачати комунальний ресурс, час та техніку, щоб прибирати наслідки. Також потрібно відремонтувати підпірні стіни. Кошти, які витрачаються за рік, для усунення проблем, зумовлених рельєфом, дуже великі. Ми не можемо впливати на ці проблеми. Але внаслідок цього наша громада стає менш конкурентоспроможною, порівняно з сусідніми. Для нас це виклик, який потрібно прийняти та вирішити.
Основні проблеми громади – нестача кваліфікованих кадрів та водопостачання. Якщо з першою розпочали роботу: створюють інтерактивні інвестиційні карти, інвестиційний паспорт громади, щоб залучити великих інвесторів. То з другим виникають труднощі. Частина міста ще не каналізована, через особливість рельєфу виникають підтоплення, багато гірської води потрапляє у септики й виливається у потік Ірва, що створює екологічну проблему. Тож у Стратегії розвитку Кременецької громади 2023-2028 передбачаються кроки задля усунення цих проблем.
Загалом, голова громади Андрій Смаглюк позитивно описує реформу децентралізації.
Голова Кременецької ОТГ — Смаглюк Андрій
– Я вважаю, що децентралізація – дуже хороша і правильна річ. Її потрібно було впроваджувати ще раніше. Це дало кожній громаді відчути себе господарями, ніхто не нав'язує, що потрібно робити. Кожна громада реалізовується так, як хоче сама. Це фінансова і господарська незалежність, що дуже позитивно впливає на громаду. За цим майбутнє нашої країни. Хоча роботи ще дуже багато, в тому числі й на державному рівні. Адже деякі закони варто робити відповідними до реалій, з якими ми стикаємось.
***
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
