Раніше на Kremenets.City розповідали про Сергія Яросевича, як про ведучого особливих подій та місцевого підприємця. Хештег #коливедуколибіжу знайомий усім, хто хоч раз бував на подіях, які він проводив. Та окрім цього Сергій є організатором благодійних забігів на Кременеччині. Популяризує не лише здоровий спосіб життя, а й заохочує інших бігати та відкривати для себе мальовничий Кременець. З чого починав та що змінилось від першого забігу в Кременці ділиться Сергій Яросевич.
Хотів бути успішним бізнесменом
Сергій пригадує, що починав бігати без найменшого уявлення як це правильно робити.
— Бігати почав зимою, у січні при -19 градусах. Я не мав жодних навиків та знань. Просто шукав інформацію в інтернеті та запитував у знайомих. І це не було бажання просто стати й бігти. Всі успішні бізнесмени мають якісь фізичні навантаження: хтось ходить в спортзал, хтось займається боксом чи плаванням, а хтось бігає. Я хотів бути успішним підприємцем, тож вирішив теж чимось займатися. Оскільки басейну у Кременці немає, а до спортзалу мені було далеко, то взув кросівки й побіг.
Бігаю у своє задоволення та насолоджуюсь
Сергій каже, що ніколи не бігає задля супер результатів, якщо важко може перейти на ходьбу чи знизити швидкість.
— Спочатку біг аби бігти. Просто знав, що в тиждень мені потрібно три, чотири рази пробігтись по 30-40 хвилин в середньому. В процесі, коли бігав горами, почав знімати сторіс для інстаграму. Люди були в приємному шоці, що в нас є така краса, але вони ні разу не були та не бачили цього. З часом почав бігати в задоволення, насолоджуючись тишею та спокоєм, що отримують ті хто біжить. Це така собі медитація, ти можеш побути наодинці з собою, подумати. Існує твердження, що після 40 хвилин бігу, приходять нові інсайти та ідеї, до того ж під час бігу виробляється гормон щастя — ендорфін. Будь-який день можна завершити пробіжкою, з користю для здоровʼя або за пляшкою пива. Завжди є вибір.
Я ніколи не біг на якийсь результат, якщо важко міг перейти на ходьбу, якщо з горбачки, то біжу швидше.
Хорошою мотивацією є участь у різних челенджах. Це систематизує.
— Раніше був учасником челенджу. Це змушує планувати свій час незалежно від того, де я був: чи на роботі, чи на весіллі, я мусив спланувати і виділити 30-40 хвилин. Можливо, я б продовжував і далі, але після того, як раз пропустив вирішив не продовжувати. Хоча нормально і потрібно влаштовувати собі відпочинок.
У Кременці є багато мальовничих місць. Не всі мешканці навіть бували на тих локаціях. До прикладу забіг Beta Trail, був маловідомими місцями навіть для тутешніх. Для цього організатори ще тиждень після події не знімали маркування аби кожен охочий міг відкрити для себе щось нове. Таким чином, Сергій з командою не лише популяризує наш край серед туристів, а й відкриває для своїх.
— Я бігав на Замкову гору з Красногірки. Подобалось бігати на горі Графтовій, хоча не всі про неї знають і відстань там невелика, через те що все закрите будівлями і приватними територіями. На Воловиці, мабуть, відкривається найкраща панорама Кременця, хоча вона менш популярна ніж Бона. Але найкраще, коли пробігаєш і Бону, і Воловицю і Дівочі скелі. До речі, цей маршрут буде на «Щедрику 2024» під назвою «Замкова гора». Там ще будуть скелі Словацького, санна траса та Богданова капличка.
Хоч Сергій стверджує, що не ставить перед собою ціль на якісь грандіозні результати, проте 2023 рік виявився дуже плідним та рекордним.
— В 2023 році були побиті всі мої рекорди. Я вперше пробіг 33 км на Гуцул трейл, на Марафонській відстані пробіг 40 км. Потім був мій експериментальний забіг на 56 км. Це нічний Чорногірський марафон, який тривав 12-13 годин. До речі, багато кажуть, що будь-яка пробіжка — це марафон. Але це не так. Насправді марафон має конкретну відстань — 42.5 км, все решта це похідне (напівмарафон — 20 км, ультрамарафон — все, що більше 42,5 км).
Від чату Kremenets running club до організації Kremenets.trail
Серед бігунів є своя класифікація. Шосейники — це люди, які бігають переважно по рівнині: стадіони, парки тощо. А є трейл раннери, тобто люди, які біжать по пересічній місцевості — гори, ліси, поля. Наша місцевість чудово підходить саме для других. Спочатку, однодумців нашого міста обʼєднував біг і чат в одному із месенджерів.
— Організацію запропонував створити Сергій Філик. Спочатку, перспективи бути туманні, бо ж в організацію має ще хтось входити. Нас було всього 8-10 людей, які бігали на постійній основі. Для комунікації ми створили чат під назвою Kremenets running club. А під час організації перших змагань, зʼявилась ідея створити організацію Kremenets. Trail, щоб залучати спонсорів, партнерів та надсилати офіційні запрошення. Так і з'явилася організація, про яку я ще ні разу не пошкодував.
Kremenets.trail обʼєднало більше тисячі людей, які хоча б раз брали участь у змаганнях. Це не лише бігуни, а також волонтери, організатори, спонсори та партнери.
— На забігах було від 40 людей до 200. Загалом це точно більше тисячі, а то й двох тисяч, які хоча б раз побували на нашому заході. Є постійні учасники, яких знаємо вже особисто, часто приїжджають сімʼями. Дорослі біжать більші дистанції, діти беруть участь на менших відстанях.
Щоб стати частиною команди Kremenets.trail нічого особливого робити не потрібно. Головне любити біг та Кременець.
— Щоб долучитись до нашої організації є два варіанти: проживати в Кременці, любити біг чи хоча б спортивну ходьбу по наших горбах. Другий варіант (навіть якщо ви в іншому місті) можете долучитись як учасник онлайн-забігів чи людина, яка допомагає у створенні змагань на відстані. Для комунікації є телеграм-канал, сторінки в Instagram і Facebook. Також у нас зʼявився додаток, який покриває всі потреби бігунів перед змаганнями.
На організацію перших змагань надихнули Різдвяні вечори у Львові. Та згодом, Кременецькі забіги набули своєї самобутності та стали хорошою традицією спочатку взимку, а віднедавна стають частішими, щоб показати мальовничість краю у різні пори року.
— Ідея виникла після того, як я запропонував в «Панорамі» провести щось на кшталт Різдвяних вечорів, які проводять у Львові. З різною кухнею, вуличною їжею, вечірніми гірляндами, щедрівками та гостями з різних міст. Тоді якраз утворився Ternopil running club, у якому був учасником, хоч проживав ще у Кременці. Я запропонував скласти маршрут по наших горах. Тоді було 40-50 учасників і дві дистанції: 4 км 10 км. Весь захід проходив на вулиці. Тоді були звичайні деревʼяні медальки, в «Панорамі» з вітрини взяли чашки та цукерки з емблемою Кременця такі пройшло перше нагородження. Про кубки ніхто навіть не думав. Були запрошені колядники та щедрівники. І хоча атмосферу вдалось передати, було дуже холодно. Тож при організації наступних заходів ми це врахували та тепер не лише організаційна частина проходить всередині, а й спортсмени мають можливість після забігу прийняти душ.
В організації будь-якої події часто стаються якісь цікаві історії. Кременецькі забіги не виключення. Чи то учасники блукають по маршруту, чи коли в команді не вистачає волонтерів і одна людина замінює одразу декількох.
— Попри те, що на трейлі завжди є маркування, люди часто губляться. Одного разу дівчата заблукали в районі вулиці Горбача і повернулися назад в Панораму, наступного року знову брали участь і знову заблукали, але цього разу в районі Туників, історія повторилась і втретє. Тоді зʼявився жарт, що де б ти не заблукав у Кременці, все одно вибіжиш до церкви.
Ще пригадую раніше я був і ведучим, і організатором, і маркувальником, і волонтером, і учасником. Тож одного разу довелося бігти в класичному костюмі. Навіть фотографії є!
Найскладніше — знайти волонтерів
Добре організований івент та мальовниче місто це лише вершина айсберга. За цим всім стоїть величезна та копітка робота, яка теж має свої особливості та труднощі.
— Найскладніше це знайти команду волонтерів і підтримки. Немає сумнівів, що забіг сподобається, тому що в нас мальовничі краєвиди. Це починаєш розуміти, коли виїжджаєш за межі Кременця. А питання з волонтерами завжди йде важкувато. Коли запрошував волонтерів до Covid-19, то ніхто навіть не знав хто це такі, думали що це донори. Сьогодні вже всі чудово знають, хто такий волонтер. Тому команда, звісно, збільшується, але не так, як хотілось би. Також, мабуть, складно з пошуком спонсорів і партнерів. Хоча якщо є ідея і ціль, то вони часто знаходяться самі. Це не просто дати гроші, а люди розуміють для чого це робити. Всі забіги були благодійні. Раніше збирали кошти та передавали у банк донорів кісткового мозку, а вже під час війни переорієнтувалися на допомогу військовим.
Щоб знайти волонтерів, організатори завжди придумують якісь заохочувальні подарунки. Та є і такі, які волонтерять цілими сімʼями та показують хороший приклад своїм дітям.
— Заохочень для волонтерів є багато: наш мерч (фірмові шкарпетки, цього разу будуть бафи), медаль учасника забігу, нові знайомства, позитивні емоції та плюс до карми. Багато хто волонтерить постійно, є сімейні підряди з дітьми й без. Для них — це вже як добра традиція, яка привчає робити хороші справи.
16 грудня минулого року відбувся забіг під назвою Beta trail, на якому команда Kremenets.trail тестувала та представила свій додаток під назвою Трейли.Гори.Мандри. Через цей додаток можна реєструватися на забіги, купувати різні товари, отримувати знижки та багато іншого.
— Додаток — це така річ, якої не вистачає мені на інші трейлах, де я був учасником. В Карпатах чи біля Дністра, завжди стоїть питання як дістатись чи куди поселитись. Також часто потрібно купувати гелі чи інвентар, який забуваю взяти з собою. Не завжди на це є час. Додаток дозволяє замовити все і отримати на старті. Тепер не потрібно випрошувати знижки на клуби, тепер кожен бігун автоматично отримує -10% знижки на участь. До того ж можна збирати бонуси і кешбеки, які згодом можна витратити на інші змагання чи товари. Додаток ще на стадії розвитку, але це зручно раз нажав і все є.
Також ми додали страховий поліс в стандартний пакет. Раніше такого не було. Та хочеться змінювати цю ситуацію. Щоб кожен учасник відчував захищеність і в разі травми під час змагань мав право отримати компенсацію.
Якщо є бажання бігати, то вас нічого не має зупиняти
З особистого досвіду Сергій ділиться порадами як не здатись після першого кілометру.
— Якщо маєте бажання бігти, то немає різниці в чому це робити. Беріть кеди, кросівки, туфлі та навіть чоботи, вас немає нічого зупиняти. Поки самі не пробіжите, то не знатимете, яка різниця між взуттям для трейлів чи шосейками. Також не варто поспішати та ставити собі рекорди. Раджу прочитати книгу «Never stop» автор Марі Карачина. Там описано, що важливо поступово додавати невеликі навантаження, проте займатись потрібно регулярно. Звісно, ви пробіжите будь-яку відстань першого разу, та варто задуматися про наслідки, які можуть відбити будь-яке бажання бігати далі.
Знайдіть своїх однодумців. Не обовʼязково лише бігунів. Це можуть бути люди, які займаються фітнесом чи йогою, трейли збирають спортсменів різних напрямків. Головне, щоб вас оточували люди, які готові підтримати та пробігти разом з вами дистанцію.
