У Товаристві батьків та дітей з обмеженими можливостями “Зоря надії” у Кременці працює лікар-масажист, фахівець із лікувальної фізкультури (ЛФК) Алла Ковальчук. Про те, кому радять масаж і чому заняття з лікувальної фізкультури потрібні чи не кожній дитині, як це впливає на розвиток дітей з обмеженими можливостями та чому не можна пропускати занять з масажу, лікар розповіла виданню Кременець.Сity.
Кременецьке Товариство “Зоря надії” існує понад рік. Тут з дітьми працюють педагоги, психологи і лікарі. Батьки та діти мають можливість поспілкуватися в колективі, поділитися переживаннями та надіями на майбутнє.
Оскільки товариство — благодійна організація, всі процедури тут відбуваються безкоштовно. Пацієнтами центру найчастіше стають діти соціально незахищених верств населення та багатодітних сімей.
Базовою процедурою для дітей з особливими потребами, членів товариства, є лікувальна фізкультура. Лікар стверджує, що її потребують навіть здорові діти, які багато часу проводять за гаджетами.
Світлини із сторінки у Facebook ГО "Зоря надії"
“Вправи з лікувальної фізкультури ми проводимо після масажів, лежачи на ковриках, — каже лікар. — Це вправи з розминки рук, ніг, тулуба. Один наш пацієнт, хлопчик, якому 13 років, за чотири місяці масажів та занять з лікувальної фізкультури зміг розігнути повністю одну ніжку, другу — відсотків на 80%, і вже зараз концентрує свій погляд на людей, котрі біля нього. Ми бачимо в очах дитини прояви свідомості”.
Потреба в масажі залежить від діагнозу, який поставлений дитині. До товариства за масажем звертаються в основному батьки, діти котрих страждають на ДЦП. Ще сюди приходять із діагнозами викривлення хребта, один з найбільш поширених який сколіоз різних ступенів.
Світлини із сторінки у Facebook ГО "Зоря надії"
“Під час роботи з дітьми ми робимо більший акцент на розробці, ніж на масажах. Що це означає? Наш мозок має дві півкулі. Права відповідає за творчість, ліва — за інтелектуальну працю. Вчені в галузі медицини під час досліджень з’ясували, що коли працювати над кінцівками правої сторони, то розвивається ліва півкуля мозку. І навпаки. Отож, ми з дітьми “розробляємо” кінцівки, щоб сприяти активній праці мозку. Завдяки однотипним рухам, на перший погляд схожим на масаж, ми створюємо нові нейронні зв’язки у головному мозку. Після таких тренувань діти починають краще володіти своїми кінцівками, краще концентрують погляд. Відповідно, це і фізичні вправи, і гімнастика для мозку одночасно.
Важливо, щоб всі заняття відбувалися постійно. На жаль, мушу зазначити, що не всі діти відвідують повний курс терапії. Багато пропускають заняття. А, пропустивши кілька занять підряд, доводиться починати все заново. Робимо крок вперед, два назад.
Наприклад, сколіоз — спрощено пояснюючи, це викривлення хребта. Якщо його не лікувати, з часом, коли організм підросте, це призведе до викривлення внутрішніх органів, постійних болей. Але проблема одразу не є така виражена, щоб її негайно позбутися. Тому є спокуса пропустити заняття, знехтувати лікуванням.
Масаж лікує не лише тіло, але й душу. Для дітей з особливими потребами масаж — це додаткове спілкування: з лікарем, іншими дітьми в товаристві. Масаж торкається душі не лише того, кого масажують, але й того, хто масажує. Тому тут важливий індивідуальний підхід до кожного, оснований на бажанні допомогти тому, хто цього найбільше потребує".
