Вадим Поліщук уже п`ять років займається друком картин на полотні. Перед карантином бізнес нарешті почав приносити той прибуток, на який розраховував підприємець, коли брався за справу. Через епідемію коронавірусу справи різко пішли вниз і Вадим навіть вліз у борги. Але він вірить у свою справу і у дистриб’юторську мережу, яку вибудував за ці роки. Тому рук і не опускає.
Взагалі, 35-річний кременчанин Вадим Поліщук надає різні фотопослуги. Це — фото на документи, фотодрук, реставрація, виготовлення фотоальбомів та фотокниг, а також дрібна поліграфія. І головне — він понад 15 років знімає весілля. Останнє, це те, від чого насамперед бажає відмовитися.
— Така робота, як фотозйомка переважно перепадає на вихідні. Але це прокинутися о п’ятій. Добу ти на весіллі. Годину спав, чи не спав, а вранці на дев’яту знову на роботу. А тоді два тижні йде на оформлення фотокниги. І якщо раптом "хресна з Італії" в кадр не потрапила, ти, звісно, переробляєш. В підсумку: море роботи і лише 300 доларів заробітку.
Тоді Вадим почав замислюватись про порівняно пасивний заробіток. Так виникла ідея з картинами на полотні.
— Такі полотна я побачив в інтернеті. Перші картини робив у подарунок, бо на початку не вмів ні добре натягувати полотно, ні чіпляти його до підрамника. Це було зображення старого Кременця. Але й такі мої пробні роботи почали розходитися.
Згодом з’явилися і перші клієнти
— Один місцевий директор робив великі замовлення — штук по п’ятдесят. Він вішав їх у себе в кабінеті, і коли черговий гість захоплювалися красою Кременця, він щоразу знімав картину і дарував її. А нас називав "картинна мафія", — пригадує чоловік.
Потім популярними стали і фотопортрети. Іноді замовляли цілі колажі, які потрібно збирати і розвішувати на стіні частинами.
Мережа власних агентів
Згодом підприємець уже відкрив мережу "приймалок". Вони працюють не тільки у Кременці, а й в сусідніх районах, Почаєві, Ланівцях, Шумську, та навіть у Тернополі. Вадим каже, що таких пунктів десь 15.
— Ми пропонуємо фотографам або підприємцям, які принесуть нам замовлення, 33 відсотки від вартості полотна. Все, що їм потрібно, — це кинути нам на Viber якісне зображення та бажані розміри потенційної роботи. А далі працюємо з місцевими підрядниками. Виготовляємо підрамники, друкуємо полотно. Також ми пакуємо картини і організовуємо доставку, — розповідає Вадим.
Ціни на свої роботи підприємець вважає бюджетними, бо постійно моніторить конкурентів. А от в якості своїх картин упевнений на всі сто.
— Ми зіпсували десятки полотен, поки вийшли на той рівень, який нас влаштовує. Зупинилися на напівсинтетичному полотні з акриловим лаком. А кожен підрамник приклеюємо і скручуємо шурупами, щоб із часом картина не втратила форму, — каже підприємець.
А потім все завмерло
— Коли почався карантин, люди ще зо два тижні щось за інерцією друкували, а потім все завмерло. І замість того, щоб наступати в бізнесі, нас відкинуло на років два назад. Маємо трохи онлайн-замовлень. Розумію, що для цього потрібно розвивати соцмережі. Бо навіть платна, але разова реклама, яку ми з друзями розкидали всю ніч, не дає жодних результатів, — говорить Вадим.
Із послабленням карантину клієнти особливо не поспішають робити замовлення, зізнається Вадим. Підприємець підрахував, що працює у збиток та вже має борг у 40 тисяч.
— У нас по полотну була сумна картина, коли ми закрилися, а наші партнери почали приїжджати по гроші. З орендою приміщення власник пішов назустріч, тож оплатили лише невелику частину, — додає підприємець.
Щоб компенсувати витрати, Вадим планує розширити клієнтську базу і вийти на новий ринок. Зокрема збирається охопити Рівненщину.
