Кременецька майстриня Надія Волощук провела майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки.
Лялька-мотанка Подорожниця
Ляльки-мотанки — це давній український оберіг. Їх робили на здоров’я, благополуччя, вдале заміжжя й для безлічі інших цілей. На майстер-класі ми створювали ляльку Подорожницю. Колись такі дарували людям, які часто мандрували.
Налаштовуємося на роботу
На створення ляльки пішла година часу. Крім чистих помислів та доброго настрою знадобилися:
-
Червона нитка
-
Ножиці
-
Вісім клаптиків бавовняної тканини: два розміром 10х10 для голови та тулуба; 15х10 та 17х10 для спідничок; 15х7 та 13х3 для фартухів, трикутник завширшки 20 см для хустинки і клаптик 6х6 для мішечка
-
Дві стрічки з різним орнаментом по 10 см кожна
-
Зерно, сіль, мак, та монетка
Робимо берегиню
Колись такі ляльки робили з дрантя, а щоб очистити тканину від поганої енергетики, прали її у воді з морською сіллю та сушили на сонці.
Тканину слід брати натуральну, без яскравих кольорів. Адже лялька Подорожниця вважається буденною, а не святковою, тож і вбрання має бути відповідним.
Лялька-мотанка Подорожниця
Подорожниця обов’язково має мати вузлик із зерном, монеткою, сіллю і маком. Зерно — щоб мандрівник ніколи не був голодний, гроші – щоб завжди було за що подорожувати, а сіль і мак — це обереги, без яких люди в давнину не виходили з дому.
Починаємо роботу із формування голови ляльки
Бажано робити ляльку з натуральних тканин. Починаємо з голови — беремо квадратний шматок бавовняної тканини та вкладаємо кульку із вати. Формуємо голову, міцно фіксуємо її за допомогою червоної нитки. Поки зав’язуємо вузлики, загадуємо бажання. Зважаємо на кількість вузликів — їх має бути непарна кількість. Це є числом живих.
Робимо тільце ляльки
Більший прямокутний клаптик тканини закручуємо за годинниковою стрілкою по спіралі у стовпчик.
Одягаємо у спідничку
Знову беремо прямокутний клаптик тканини і закладаємо майбутню спідницю на голову, лицьовою частиною тканини до обличчя. Залишаємо місце по центру, там, де потрібно буде перев’язувати ниткою. Збираємо тканину у “тюльпанчик”, внизу по колу формуємо складки, викладаємо їх одна до одної. Перев’язуємо червоною ниткою.
Одягаємо спідничку
Тканина для основної спідниці має бути довшою за нижню. Принцип роботи той же: закладаємо спідницю на голову, формуємо “тюльпанчик”, зав’язуємо.
Накладаємо фартухи
Беремо білий або сірий клаптик прямокутної тканини, він може бути однієї довжини зі спідницею або коротшим. Принцип кріплення той же, що й у спідниці — закидаємо фартух на голову і перев’язуємо.
Фартухів може бути кілька. Для кожного нового беремо вужчий шматок тканини.
Очіпок
Невід’ємною частиною ляльки-мотанки є очіпок. Беремо будь-яку стрічку та закріплюємо її навколо голови, перев’язавши за допомогою червоної нитки. Можна зав’язати кілька стрічок.
Руки для ляльки
Руки Подорожниці мають бути однотонними або з орнаментованої стрічки. Беремо широку і довгу смужку тканини. Скручуємо її трубочкою. Робимо кільце, вішаємо на шию ляльки. Кінці смужки скріплюємо ниткою за голівкою, міцно прив’язуємо за шию. Довжина рук має відповідно розміру ляльки. Якщо вони за довгі, зайву тканину можна відрізати.
Майбутня хустинка
У довжину клаптик тканини для хустки має бути майже в увесь зріст ляльки. Хустку одягаємо за схемою “бабині вуха” — перекручуємо її під шиєю і перев’язуємо на потилиці.
Мішечок з насінням та копієчкою
Щоб лялька справді стала Подорожницею, потрібно виготовити для неї подорожній мішечок. Для цього беремо квадратний клаптик тканини і кладемо всередину 10 копійок, зерно, сіль та мак. Збираємо тканину мішечком і зв’язуємо конопляними нитками. Потім тими ж конопляними нитками прикріплюємо мішечок до ляльки. Вузлик обов’язково має бути спереду.
Лялька-подорожниця готова
Подібні майстер-класи Надія Волощук проводить на замовлення.
Вартість участі — від 50 грн з людини.
