Після невеликої перерви знову відновила свою діяльність в Україні волонтерська організація Корпус Миру США. Найцікавіше, що один із волонтерів протягом двох років займатиметься з дітками у Кременецькій спеціалізованій школі №2.
Церемонія присяги волонтерів відбулася нещодавно у Києві. Відколи в країні розпочав свою діяльність Корпус Миру, такий захід відбувається вже в 52-ге. Саме в нашій країні організація Корпусу Миру сполучених штатів є найбільшою за чисельністю в світі.
Американці, волонтери із Корпусу Миру, допомагатимуть місцевим громадам із вивчення мови та підтримуватимуть молодіжні ініціативи. Навчатиме наших містян Ніколас Дубровін, молодий чоловік родом із Чикаго, котрий у своєму місті працював у фармацевтичній компанії.
Марина Ленчук, вчитель англійської мови Кременецької спеціалізованої школи №2, каже, що цього року школі дуже поталанило. «Ми дуже щасливі, що маємо волонтера з Корпусу Миру. Він нам дуже допомагає у вивченні англійської мови. Діти задоволені, а Ніколас проявляє себе з найкращого боку. Це великий плюс не лише для наших дітей, адже й для нас це велика мовна практика. Хоча із нами він намагається також спілкуватися й українською».
Ідея співпрацювати з Корпусом Миру з’явилася у керівництва школи ще минулого року, розповідає заступник директора з іноземних мов Наталія Степанюк: «Ми зв’язалися з Тамарою Придатко, директором проекту «Освіта Корпусу Миру США в Україні», що відновив співпрацю із освітніми закладами минулого року. Вона приїхала до нас, ознайомилася, і ми почали працювати. Ми виконали певний ряд вимог, знайшли житло, налаштувалися самі, і ось тепер маємо такий результат».
Робота волонтера передбачає працю у парі з вчителем, кажуть у школі. Це називається «team teaching» коли спільно розробляють план уроку і працюють з дітьми.
«Зараз Корпус Миру готовий знову направити волонтерів на допомогу, на влаштування таборів для організації навчання, вивчення англійської мови. І ми дуже раді. Пощастило і з людиною, котра працюватиме з нами і нашими дітьми. Наш Нік дуже тактовний і вихований. Тому ми сподіваємося на чудову співпрацю», - каже Наталія Степанюк.
Поділилася вчитель і своїми враженнями щодо першого тренінгу у Києві. «Ми працювали з регіональними менеджерами. Це було дуже приємно та позитивно. Ми бачимо, що люди готові внести в Україну хороші проекти. Власне посвята відбулася в Українському домі, за участі директора Корпусу Миру в світі, посла США в Україні, заступника міністра освіти, заступника молоді та спорту. Було дуже приємно і зворушливо до сліз, коли волонтери прийшли на посвяту у вишиванках і заспівали гімн України та США».
Хто ж він, Ніколас Дубровін, позитивний волонтер із Корпусу Миру
Молодий чоловік в Україні та Європі вперше. Надзвичайно цікавиться історією України та східної Європи і має слов’янське коріння, адже колись його сім’я до революції проживала тут, хоча точно де, він не знає. Дідусь переїхав до Америки під час революції. Тому Ніколаса цікавить Україна, як центр історичних подій.
«У Кременці я з листопада. Сподобалося все, дуже привітні люди, відкриті та щирі, а ще природа, гори, такого немає в Чикаго», - каже Ніколас Дубровін.
Американцю одразу посмакував український борщ та сало та й загалом українська кухня. Трішки сумує за Чикаго, там хороша дружня родина, сестра та кіт. Спілкуватися із рідними доводиться тепер по скайпу.
Тут, в Україні, Ніколас адаптувався доволі швидко. Спершу мав навчання в Житомирі, де вивчав українську мову, по чотири години щодня. Особливих проблем у знайомстві з нашим побутом не виникало, окрім, спершу, у підрахунку із грішми. «Я довго плутав 50 і 15, з цим іноді траплялися проблеми у магазині, у всьому іншому все гаразд», - розповідає Ніколас.
Спілкуватися з людьми йому подобається найбільше. Каже, що це для нього є найважливішим. «Основним меседжем в житті мають бути дві речі: перша, люди повинні бути відкритими, добрими та йти на контакт, а друга – працювати над собою, йти до своєї мети, ставити перед собою важчі цілі і отримувати результат».
В школі іноземцю сподобалося з першого дня. «Перші уроки пройшли чудово. Діти хороші та мають багато енергії, всі хто мене бачать, одразу кажуть «привіт», а я усім відповідаю», - посміхається волонтер.
Зізнається, що з українською поки що не дуже, але вчити йому її цікаво.
