12-річна Діана Бонюк з Кременця вирішила “монетизувати” свою випічку. Усі кошти, які вона отримує, йдуть на допомогу військовим, котрі захищають Україну
Діана навчається в сьомому класі Кременецької ЗОШ №1 ім. Галини Гордасевич. Не дивлячись на це, знаходить час для підтримки наших захисників. Робить вона це в доволі незвичайний спосіб, а саме— продає випічку власного виробництва.
Часу вистачає не завжди, та я стараюсь
— Почала я займатись цим всім, коли побачила в новинах, як дівчина грає в шахи за гроші, а усе що виграє, передає на Збройні Сили. Мене це дуже надихнуло і я вирішила, що також якось маю допомогти. Спочатку спробувала продавати свої іграшки, та чомусь це не дуже спрацювало. Згодом подумала про випічку. Її дійсно добре розкуповували, а я стала пекти все частіше та частіше. Спершу назбирала трішки більше тисячі гривень. Їх передала Віктору Панфілову, який регулярно займається закупівлею медикаментів для військових, — розповідає Діана
Враховуючи, що Діана школярка, продавати випічку щодня у неї не виходить
— Стараюсь виходити на Майдан Волі кожної суботи та неділі, оскільки у мене ще школа і я просто не буду встигати випікати та продавати вчасно. Ну, а якщо розпочну пізно ввечері, то вже і продати нічого не встигну.
Від булочок до суфле
— Що саме я буду пекти залежить від погоди. Якщо тепліше, то це можуть бути якісь булочки та пироги. В разі ж дощу та низької температури, ми можемо виготовити різні суфле та желе, адже тоді вони точно не розтопляться та збережуть красивий вигляд. З цим всім мені допомагає мама. Одного разу ми з нею вже допустили таку помилку і до обіду желе вже зіпсувалося.
Допомога єдиним фронтом
Співпрацює Діана з медиком із Кременця, Віктором Панфіловим.
— Мій дідусь добре знайомий з паном Віктором. Тому я і вирішила, що це справді надійна людина, яка витратить всі кошти на ЗСУ. Ми з ним разом вже ходили закупляти медикаменти для наших військових на кошти, які я отримала з продажу випічки, — додає Діана.
Та в дівчини є і свої причини для активної допомоги військовим.
— На фронті у мене зник безвісти хрещений батько. Вже цілих пів року від нього немає жодної звістки. З 13 березня він не виходить на зв'язок. Та всі вірять, що він у полоні. Тому я і допомагаю ЗСУ. Аби війна швидше закінчилася і мій хрещений, коли повернеться, зрадів би нашій підтримці та зрозумів, що ми всі його дуже любимо та пишаємось ним. Також зараз захищає нашу країну мій дідусь. І своїми справами я хочу підіймати йому настрій навіть у найгірші дні.
Плани на майбутнє
Також Діана задумується про майбутнє та не планує припиняти підримку військових.
— За два місяці я встигла зібрати 10500 гривень. Сумніваюсь, що зараз вийде зібрати таку ж суму за такий самий період часу. Адже є ще школа і купляти люди почали рідше. Але я точно не планую припиняти. Скажу навіть більше: коли війна закінчиться, я також продовжу випікати смаколики та дарувати їх нашим військовим.
— Також я дуже хочу подякувати всім людям, які купують у мене випічку. До речі, в мене вже навіть є постійні клієнти. За один раз вони можуть купити вісім- десять булочок. Їм особлива подяка. А всім іншим я хочу побажати швидкої перемоги та повернення всіх- всіх військових додому.
