Олексій Радчук відомий у Кременці пастор та благодійник. Та чимало краян його знають, як грибника зі стажем. Він збирає гриби у навколишніх лісах круглий рік, починаючи з ранньої весни та до кінця січня. Як знаходить і що з них готує, розповідає для Кременець.City.
Цьогоріч Олексій разом із дру гом з Австралії у грудні вирушили на зимове тихе полювання, де назбирали чималий урожай. Йому вдається збирати гриби навіть тоді, коли, здається, що їх не може бути. Каже, що грибами знайомий з дитинства.
Збирає з дитинства, у важкі часи продавали на ринку, так виживали
– Сім’я у нас велика, тому разом з батьком завжди ходив в пошуках грибів та ягід. Потім разом з городиною продавали на ринку. Так і виживали у важкі часи розпаду радянського союзу. Тому вважаю, що не погано орієнтуюся в лісах та на болотах. І це дуже добре, бо ті, хто розбираються в ягодах, грибах, травах і корінні — виживуть за будь-якої біди: чи то штучний Голодомор, чи то війна.
Ходити в ліс по гриби – це азарт
Збирати гриби взимку не важко, їх просто потрібно знати. Багато кременчан просто не знають, які гриби можна брати. Насправді, в наших околицях є багато корисних грибів, які можна їсти та використовувати у медичних цілях. Хоча, це і народна медицина, але багато грибів є добре дослідженні, а їхні цілющі властивості — науково доведені.
– Ходити в ліс по гриби – це азарт. А взагалі мені подобається їсти гриби, також роблю лікувальні настоянки для себе і для своєї сім’ї. Зазвичай настоянки роблю з гриба веселки та фламуліни оксамитовоніжкової. У Франції, наприклад, молодий гриб веселку додають у салати в сирому вигляді, у нас — готують настоянки. Коли він молодий, то виглядає як яйце, саме з такого і добре робити ліки. Бо, як він “вистрілює” то з'являється дуже неприємний запах. Це спеціальна приманка для мух, щоб ті розносили спори для його подальшого розмноження. Раніше веселка вважався винятково лікувальним для чоловіків, проте це не так. Гриб має багато корисних речовин, кажуть навіть допомагає у боротьбі з раком. Фламуліна оксамитовоніжкова, або в народі називають зимовий опеньок – це те, що я зазвичай збираю в цю пору. Там стільки амінокислот, вітамінів та і сама речовина фламулін дуже допомагає в боротьбі з хворобами. Коли я збираю в лісі цей гриб, то використовую для двох напрямків – їжа та ліки.
Дуже часто, коли люди вирушають у ліс по гриби, припускаються стандартних помилок. Якщо ми говоримо про гриби, які ростуть влітку чи восени, то дехто може назбирати блідих поганок. Ніколи не можна робити висновок лише за тим, що на грибові повзає слимак, чи їсть його. У слимаків інша травна система, вони можуть їсти все. Навіть, якщо гриб чимось схожий на сироїжку, але є сумніви, то краще такий гриб залишити в лісі.
– З початку весни, коли з’являють перші гриби, часто в месенджерах люди надсилають мені фотографії з питаннями, чи можна це їсти, чи ні. Мене це дуже дивує, це ж як рулетка, якщо не знаєш цього гриба, то навіщо його береш. З грибами можна помилитись один раз, навіть якщо залишишся живим, можна втратити якийсь внутрішній орган. Це — небезпечно. Наприклад, коли людина з'їдає бліду поганку, то зміни помітно не одразу, а коли стає погано, то буває вже пізно. Бо отрута блідої поганки швидко розкладає печінку. Або ще на Кременеччині зустрічається білий мухомор, який є ще небезпечнішим. Також не варто самотужки визначати придатність грибів до вживання за старими підручниками, адже друк може відрізнятись від дійсності. Тому раджу збирати лише те, що добре знайоме. Коли хочеться показати цікаву знахідку ще комусь, то краще покласти його окремо від тих, що збираєтесь вживати.
На Новий рік завжди свіжі гриби
– Збираю різні гриби. Якщо взимку, то це глива та фламуліна. Сезон збирання цих грибів — від середини листопада до кінця січня. Зимові опеньки на Кременеччині ростуть зазвичай на старих дубах, рідко на березах. Тому якщо знати, де їх знайти, то сміливо можна вирушати на полювання. Адже в таку пору майже неможливо знайти інші гриби, з якими їх можна переплутати. Є неправдиві опеньки, які отруйні, але вони ростуть восени. Традиційно, у моєї сім’ї на святковому новорічному столі є не мариновані чи куплені гриби, а свіжі, принесені з лісу.
Рідкісних мало, є лише багато незвичних
Більшість грибів, які збирає Олексій можуть здаватись рідкісними, лише тому, що люди не ідентифікують їх як їстівні. Та все ж на території нашого краю можна зустріти дещо цікаве.
– Я лише двічі і в одному і тому ж місці зустрічав на Кременеччині строфарію синьо-зелену. Це невеликий за розміром, красивий та їстівний гриб.
Щодо представників з Червоної книги, то зустрічав лише строчок гігантський сосновського. Він починає рости навесні, а на вигляд схожий на мозок. А всі інші гриби є постійно.
Для когось може здатись рідкісним — гриб трутовик, хоча це не так. Він яскраво жовтого кольору, росте зазвичай на пошкодженій дикій черешні і чимось схожий на лаву. На смак, як м'ясо курки. До речі, багато грибів мають насправді не грибний смак.
Підберезник, вагою більше кілограма
Тихе полювання, як і кожне хобі, потребує багато часу і сили, проте хороший урожай, це завжди приємно. Олексій пригадує, як декілька років тому вдалося знайти гігантського підберезника.
– Найбільше мені запам’яталось, коли я знайшов величезного підберезника. Він важив десь 1,200 кг. Я кричав від радості, бо в цих краях ніколи такого не зустрічав. Це, напевно, єдиний випадок в моєму житті, коли звичайного гриба знайшов такого розміру. Та найбільше мене здивувало, що він був не червивий. Кожне зимове полювання – це емоції. Буває важко ходити в сніг, ноги мерзнуть, але хороший урожай знімає втому. Особливо радію, коли в таку пору знаходжу хороші і не перемерзлі гливи. Це взагалі дуже безпечний гриб, з безліччю варіантів у приготуванні.
Кременеччина багата на різноманіття та врожайність грибів, варто лише знати місця. Кожен може знайти те, що йому до вподоби. Посеред звичних нам грибів Олексій виділяє польські.
– Мені подобається збирати маленькі польські гриби. Потім я їх сам мариную, а взимку частую ними гостей. Іноді, коли хочеться зробити комусь приємно, то дарую баночку.
Користь та небезпека грибних настоянок
Зимові опеньки у наших лісах теж не рідкість. Звісно їх не так багато, як їхніх осінніх родичів, та все ж їх вистачає щоб поїсти з сім'єю та приготувати лікувальні настоянки. Проте попереджає, що з настоянками на грибах потрібно бути дуже обережними. Адже не всім можна вживати такі ліки через непереносимість, чи алергію також потрібно добре знати дозування.
– Пригадую цікавий випадок. Одного разу зібрав гриб веселку і хотів зробити настоянку, але вдома не знайшлось потрібної кількості алкоголю.
Можна робити ліки на воді, але тоді вони мають дуже обмежений термін зберігання. Витрачати дорогоцінний час на похід до магазину не хотів, бо відомо, що гриб веселка після зрізання дуже швидко втрачає свої лікувальні властивості. Тож вирішив попросити про допомогу знайомих. Дивна ситуація склалася, коли пастор прийшов просити горілки, тож довелось пояснити для чого мені та провести лекцію щодо корисності таких ліків. Здалося, що мені все одно не повірили, тож я побіг додому і приніс гриб, щоб продемонструвати свої наміри. Ці люди пригадали, де бачили такий гриб і вирішили теж приготувати настойку. Через деякий час, коли ми знову зустрілись, виявилось, що вони готували настоянку, але вживали не як ліки, а як алкогольний напій. Це призвело до легкого отруєння.
Настоянки з грибів – це не той напій, який можна пити, коли сумно, чи так захотілось. Це лише ліки, які при неправильному вживанні можуть стати також отрутою.
Окрім настоянок, на сьогодні існує безліч різних рецептів приготування грибів. Та все ж найсмачніше — найпростіше.
– Я найбільше люблю грибний бульйон, а моя дружина — просто смажені грибочки. Подобається готувати жульєн. Коли на кухні сам, то люблю фантазувати. Один з моїх рецептів : гливу нарізаю соломкою, додаю біле м'ясо курки, моркву та інші овочі, заправляю до смаку і подаю з пастою. Це дуже смачно.
Секретів не існує
Особливих секретів, які потрібно знати перш, ніж відправитись по гриби взимку немає. Основне – це тепло одягатись, взувати зручне непромокне взуття і, звісно, знати, по які гриби йдеш та де їх шукати. Також потрібно ретельно обирати ліс, бо в наш час багато лісів — заміновані. Варто пам'ятати про те, що природа помилок не пробачає, тож потрібно бути дуже уважним.
