4 лютого виповнилося 150 років з дня народження відомого українського художника Тимофія Олексійовича Сафонова, творчість якого тісно пов’язана з Кременцем.
Тимофій Сафонов викладач малювання Кременецького комерційного училища
У 1904 році Тимофія Сафонова запросили на посаду викладача малювання в щойно відкрите Кременецьке комерційне училище. Відразу родина Сафонових, у якій вже були трьох річні доньки-близнята Марія і Ксенія, переїжджає у Кременець.
В Кременці Тимофій Сафонов залишив по собі добру пам’ять. Він один з тієї невеликої кількості людей свого часу, намагався ділитися з ним безкорисно своїми знаннями”, згадує про кременчанин Кривін.
Викладаючи малювання, Тимофій Олексійович проявив себе як талановитий педагог, якого любили, поважали не тільки учні і викладачі училища, але і кременчани. В Кременці він створює курси малювання, де безкоштовно могли навчатися обдаровані діти незаможних батьків, яким був закритий доступ в комерційне училище.
В комерційному училищі навчалося багато обдарованих учнів, що давало можливість влаштовувати виставки учнівських робіт. На виставках демонструвалися не лише кращі малюнки, а відображалась динаміка творчого росту учнів, весь шлях до успіху – від перших, ще слабких малюнків, до відмінних робіт на певному етапі навчання. Найбільш обдаровані «комерсанти» приходили займатися додому до Тимофія Сафонова.
Його педагогічний талант і організаторські здібності були відзначені. 2 травня 1906 року нагороджений орденом святого Станіслава ІІІ ступеня.
Комерційне училище багато значило для сім’ї Сафонових. Тимофій Олексійович та Ганна Миколаївна дружили з директором Комерційного училища Яковом Васильовичем Яроцьким та його дружиною Євгенією Степанівною.
«Це були ласкаві та привітні люди» - згадує донька Марія Тимофіївна. Сім’ї часто збиралися у квартирі Яроцьких вечорами, ходили разом на виступи учнів училища.
На одному з таких виступів Ганна Сафонова почула хор під керівництвом Михайла Вериківського – учня Комерційного училища, зрозуміла його здібності і запропонувала йому займатися не тільки гри на фортепіано, але і теорією музики. Ганна Миколаївна займалася з майбутнім композитором безкоштовно, і підготувала його до вступу в Київську консерваторію, яку закінчила сама.
Мальовнича Кременеччина захопила художника. Тут по Кременецьких вуличках бігали його старші доньки-близнючки Марія і Ксенія та молодша Ніна, згодом в заміжжі Духновська. Дочки успадкували від батька прекрасний художній смак, адже Марія Сафонова багато років працювала художником костюмером на кіностудії «Мосфільм». А Ніна Духновська майже 30 літ виходила на філармонійну сцену й була ведучою найпрестижніших концертів.
Творчість Сафонова у Кременці
Десять років роботи у Кременці (1904 -1914 роки) були періодом розквіту його творчості. Мальовнича Кременеччина захопила художника. За цей час було написано цілий ряд картин «Бурелом», «Автопортрет», «Гора Бона», «Каплиця на Божій горі», «Болгарин з мавпочкою», «У своєму саду», «Портрет Марусі», «Дедеркальський пейзаж» та інші.
Полотно «Думи мої, думи» (1911 року) написане до Шевченківської річниці та представлялось у 1914 році на Всесвітній виставці в Парижі.
В цей час Тимофій Сафонов стає активним учасником художнього життя цілої країни. В 1910 році в Катеринославі за відмінне викладання був нагороджений похвальною грамотою і золотою медаллю, в 1911 році запрошений на з’їзд Московського товариства викладачів графічних робіт, де демонстрував роботи своїх учнів, за які був нагороджений золотою медаллю, в 1913 році у Києві – великою золотою медаллю, в цьому ж році виступав з доповіддю на з’їзді художників у Петербурзі, йому було присвоєно звання професора.
Життя та творчість художника Сафонова
Тимофій Олексійович Сафонов народився у 1873 року на околиці Києва в селянській родині, змалку втратив матір і перебував під доглядом батька. Під час навчання в школі, виявив великі здібності до малювання. Згодом навчався малюванню у школі художника Миколи Мурашка. Закінчивши середню освіту Тимофій Олексійович виїхав до Петербурга і вступив до Академії мистецтв, де на той час викладали Ілля Рєпін, Архип Куїнджі, Павло Чистяков та інші відомі художники.
Ще студентом у 1894-1895 роках допомагав Віктору Васнєцову і Михайлу Нестерову розписувати інтер’єр Володимирського собору в Києві. А 1896 році на Нижньогородському промисловому і сільськогосподарському ярмарку переніс на полотно два ескізи Михайла Врубеля «Принцеса Мара» і «Микула Селянинович» розміром 16 м/ 6 м 36 см. Своєю оригінальністю ці два панно відразу звернули на себе увагу.
Після закінчення навчання з 1897 по 1902 роки працював у Києві, написав багато етюдів, картин. Заснував свої курси живопису і малювання. В 1902-1903 роках. Тимофій Сафонов разом з відомим художником Михайлом Несторовим працював над розписом церкви в грузинському стилі в місті Абастумані на Кавказі.
Працюючи в Києві у 1897-1902 роках, Тимофій Олексійович знайомиться із Ганною Миколаївною Мельниковою, талановитою піаністкою, яка стає його дружиною в 1900 році.
В 1914 році, коли почалася Перша світова війна родина Сафонових виїжджає з Кременця до Ромен Сумської області, де Тимофій Олексійович викладав малювання до 1918 року.
З 1919 року і до кінця життя художник проживає у Києві: викладає в Київському інституті народної освіти, Київському педагогічному технікумі імені Пирогова, виступає з лекціями на різних курсах , багато друкується у пресі з питань методики викладання образотворчого мистецтва.
Помер професор Сафонов 29 травня 1930 року від тяжкої тривалої хвороби.
Талановиті вихованці художника педагога
У 1920 році в одній із кімнат своєї квартири Тимофій Олексійович організовує художню студію, куди приходили учні по вихідних днях.
- Саме в майстерні батька, де було завжди людно, - згадує Ніна Тимофіївна, - я познайомилася з його учнем Миколою Івановичем Духновським, а побралися ми у 1935 році.
Микола Іванович Духновський – заслужений діяч мистецтв України, професор, часто згадує, як ще молодим дванадцятирічним хлопчиком завітав до майстерні художника Сафонова. На той Микола жив бідно, не мав змоги купити пензля, тому відрізав зі своєї пишної зачіски волосся, зробив пензля і прийшов на урок. Дізнавшись про це, Тимофій Олексійович відразу ж подарував кмітливому хлопчикові японського пензля, яким майбутній художник працював ще багато років.
Серед учнів Тимофія Сафонова, крім Миколи Духновського, академік архітектури, лауреат Державної премії, професор Анатолій Добровольський, заслужений будівельник України Сергій Погребов, художник кіностудії ім. Довженка Кирило Бобровников та інші.
Художня спадщина Тимофія Сафонова
Доля художньої спадщини митця сумна. В роки Другої Світової війни в окупованому Києві загинула основна частина картин. Невелика частина його робіт - «Портрет Марусі», «Пейзаж Дедеркальський», «На човні», були передані дочкою Тимофія Олексійович Сафонова Ніною Тимофіївною Духновською після її приїзду у Кременець в липні 1978 року на запрошення працівників музею. Роботи експонуються в одному із залів музею.
В Кременці на будинку, де знаходилося Комерційне училище 28 травня 1980 року до 50-річчя від дня смерті художника відкрили меморіальну таблицю Тимофію Сафонову.
Дякуючи старанням колишнього наукового співробітника музею Маргарити Гецевич, яка довгі роки листувалася із донькам художника Марією і Ніною, у фонди Кременецького краєзнавчого музею були передані фото світлини художника, його робіт, листи, дещо з особистих речей.
До 150-річчя від дня народження художника у Кременецькому краєзнавчому музеї розгорнута виставка по вшануванні пам’яті художника.
Тетяна ТЕРНОВА, науковий співробітник Кременецького краєзнавчого музею
