Сто років тому в Кременці функціонували кілька друкарень, краєзнавець Сергій Мєдвєдєв поділився з читачами “Кременець.City” своїм архівом, продемонстрував наявні буклети, цінники з взірцями рекламованої продукції друкарні В. Цвіка, та рідкісними фото цієї друкарні.
Кременець ще із давніх давен славився книгодрукуванням. Усім відома “Грамматика” надрукована ще 1638 року у друкарні Богоявленського монастиря. Тоді монастир знаходився в будівлі, де зараз Кременецька школа № 1. Вже згодом, із появою у Кременці Єзуїтського колегіуму, який з часом переформували у Волинський ліцей, а також діяльність інших навчальних закладів, сприяла розвитку друкарень, оскільки з’явився жвавий попит на друковану продукцію у Кременці.
Скільки таких друкарень було у Кременці у різні часи достеменно не відомо. Але на початку ХХ століття розповідають про діяльність трьох друкарень, котрі належали представникам єврейської громади: ЕхільБер Перельмітер, Лев Шумський та Бейріш Ерліх Ґольдґгарт.
Відомою у міжвоєнний період ХХ століття є друкарня братів Юзефовичів, в якій 1922 року, під редакцією професора Василя Біднова, бувшого члена Центральної ради, вийшов “Малий кобзар” із творами Тараса Шевченка.
Представлені цінники є продукцією відомої у свій час в Кременці друкарні В.Цвика
— Цю друковану продукцію можна віднести до міжвоєнного періоду, оскільки на одному з документів є дата 1929 рік. На обох цінниках надрукована адреса друкарні м. Кременець вулиця Широка, 144. А ось на фото, де зображена друкарня із виробничими приміщеннями, уже зазначена адреса вулиця Широка, 154. Очевидно, що змінювалась нумерація будинків і фото друкарні уже більш пізнього періоду, але у межах до 1939 року, — розповідає Сергій Мєдвєдєв.
Переглядаючи архівні фото продукції дірукарні, можна дізнатися про те, які установи, підприємства, фірми, громадські, творчі та спортивні товариства діяли тоді у Кременці.
Друкарня і інтролігарня, виготовлення палітурок до видань В. Цвіка, була однією з найстаріших у Кременці. Розповідає вже інший краєзнавець Юрій Левандовський.
— За наявною інформацією, вважається, що друкарня В. Цвіка була заснована у 1872 році, що й підтверджується на одному з документів. Проте друкована інформація на представлених цінниках, свідчить про те, що друкарня закладена, у 1892 році. А зображене на архівному фото приміщення друкарні розташовувалось у двоповерховому будинку де раніше була книгарня “Ім. Лесі України”, який знаходиться навпроти теперішньої бібліотеки імені Юліуша Словацького, – зазначає Юрій Левандовський.
Краєзнавець припускає, що у міжвоєнний період Польської республіки, на другому поверсі цього будинку, де зараз приватні житлові приміщення, за словами старожилів, колись діяв невеликий кінотеатр.
Як видно із взірців друкованої продукції, друкарня виготовляла оголошення, рекламну продукцію, печатки, штампи, факсиміле. Вивчаючи взірці рекламованої у буклетах продукції, можна зробити висновок, що друкарня користувалась значним попитом у підприємців, релігійних та громадських організацій, установ місцевого самоврядування.
Очевидно, що замовлення надходили не тільки з Кременця та повіту, а й з інших міст та населених пунктів Волині, як от Почаїв, Дубно, Людвищі, Стіжок, Ланівці, Радивилів, Здолбунів й Галичини — Львів, Самбір, Броди, Зарваниця, а також із великопольського міста Люблін.
Для друку використовувалися шрифти з польським алфавітом, а також друкувались матеріали українською та російською мовами з відповідними шрифтами.
Звичайно, що друкарня друкувала й різні часописи, періодичні та художні видання із краєзнавчою тематикою, творами місцевих авторів поетичного та письменницького жанрів.
У період 1925-1939 років друкарня В. Цвика друкувала такі видання:
-
польською мовою часопис “Наш виднокрай”, який подавав краєзнавчі матеріали маститих дослідників, а також матеріали досліджень викладачів та учнів Кременецького ліцею. В окремі періоди часу, цей часопис друкувався ще у друкарні Юзефовичів та в друкарні фірми “Слава”.
-
двотижневик “Церква і Нарід”, друкований орган Волинська Духовна Консисторія Волинської єпархії, Польської Православної церкви за часів Польської республіки, у якому висвітлювали релігійне та культурне життя краю.
-
періодичне видання “Життя ліцею Кременецького”, яке згодом стало називатися “Життя Кременецьке”. Видання мало ще й інформаційну тематику з новинами ліцею та розповідало про культурне, спортивне і суспільно політичне життя Кременця.
-
місячник “Ехо Білокриницьке”
-
щоденне видання “Останні відомості”
-
“Літературно суспільний місячник” – для Дубенського повіту.
У 1932 році друкарня В. Цвіка випустила ілюстрований путівник “По Кременцю та околицях”, який викликав великий пізнавальний інтерес у жителів та гостей Кременця. Українською мовою видавався часопис “Духовний сіяч”. А єврейською мовою видавався “ Kremenicer Sztime”.
