Олена — дівчина із села Осинки, що на Лановеччині, тепер Кременецького району. З дитинства мріяла стати лікарем, а зараз робить надзвичайні речі, — так пишуть про неї колеги та військові з 110-ої окремої механізованої бригади.
Олена випускниця Кременецького медичного училища ім. Арсена Річинського. Працювала у кількох відділеннях місцевої лікарні: в травматології, інфекційному, хірургії.
У 2008 році Олена поїхала з України.
З початком війни не змогла спостерігати осторонь, як на її Батьківщину напали. Поспіхом зібравши речі, Олена знову виїхала до України. Діставшись польського кордону, змушена була пішки добиратись майже до самого Львова. Попутним транспортом дісталась до рідної домівки. Водії дивувались, як тендітна дівчина, поки величезні колони людей евакуйовувались, наполегливо прямувала до Лановецького військкомату добровольцем. Олена знала, що її навички та вміння допоможуть воїнам виживати у складних умовах.
Потрапила у медичну роту 110 омбр. В її обов'язки входить евакуація поранених з поля бою, надання першої медичної допомоги та підтримка життєдіяльності воїнів до моменту їх передачі у підрозділ. Її робота є складною та небезпечною, бо усі шляхи підходу і відходу обстрілюються ворогом. Розповідає, що медичне авто обстрілювали з ворожої артилерії три рази, а снаряди падали на відстанях 50-100м.
Одного разу підступні вороги освітили місцевість вночі, а помітивши їх рятівний автомобіль в світлі снаряду, почали вести вогонь по ньому. Першою реакцією свого організму, як згадує, був страх та бажання впасти на землю і перечекати небезпеку. Так вона забила два коліна. Потім, як розказує пані Олена, через долі секунди стрімко піднялася і далі рятувала поранених. Перекладала з одного авто в інше для евакуації. Вважає, що перед воїном, який вже є героєм для неї і отримав поранення, боронячи нашу державу, якому зараз гірше ніж їй, не варто бачити страху в очах тої, що під обстрілом бореться за його життя.
У підрозділі такого хороброго медичного воїна, який врятував усіх своїх евакуйованих бійців, ніжно називають Оленкою, бо поважають і вважають компетентною. Скромна та ввічлива, вона вважає, що успіх рятувальних операцій залежить лише від її команди, від вправного водія та медиків поруч, від злагодженої комунікації та вправної роботи усього медичного підрозділу.
