До редакції Кременець.City потрапили цікаві краєзнавчі матеріали про відвідини Кременеччини у 1922 та 1923 роках першого голови відродженої польської держави Юзефа Пілсудського
На сучасному історичному етапі Республіка Польща, надає вагому підтримку та допомогу Україні для відбиття агресії із сторони росії, тож варто згадати окремі історичні віхи спільної історії країн.
Отже, відомо, що Юзеф Пілсудський відвідав Кременеччину двічі на початку 20-х років минулого сторіччя.
Перші відвідини Кременеччини Начальник Польської Держави, Маршал Юзеф Клеменс Пілсудський здійснив 12 жовтня 1922 року.
Цю подію висвітлювало видання Волинської Духовної Консисторії, Волинської єпархії Польської автокефальної Православної Церкви, Кременецький двотижневик “Церква і Нарід” у ч.24, від 15 грудня 1938 року. Краєзнавець Сергій Мєдвєдєв продемонстрував цей тижневик.
Розповідь подаємо у вигляді цитат публікації із тижневика “Церква і Нарід” мовою оригіналу, стаття носила назву” “З Волинських пам'яток по Великому Маршаллові!
- “…До редакції нашого часопису доставлено було для використання одним із громадян м. Кремянця фотографію з часу побуту Великого Маршала в жовтні 1922 р в м. Кремянці, якої не доводилось нам бачити посеред відомих вже фотографій з перебування Маршала Пілсудського в ріжних місцевостях Волині. Радо містимо цю рідку світлину, яка до того ж в ці дні унормування правного положення Православної нашої Церкви Декретом Президента Речипосполитої від 18 листопада б. р. пригадує нам повний доброзичливости стосунок Великого Маршала до Православної Церкви, бо ж за Уряду Юзефа Пілсудського розпочато було й праці, в результаті яких видано тепер історичний Декрет Президента.
Як бачимо, на цій світлині увіковічено момент, коли Маршал Пілсудський виїзжає із Кремянецького Богоявленського монастиря, який був тоді, як і тепер, з квітня 1934 р., знову є, місцем осідку волинського Єпархіяльного Владики і волинського Єпархіяльного управління. Було це 15 жовтня 1922 р., коли Начальник Держави Маршал Юзеф Пілсудський навістив м. Кремянець. „Православна Волинь“ — орган тодішній Волинської Духовної Консисторії — (№ 17—20, 1922 р.), так оповів про цю історичну подію:
15 жовтня б р. місто Кремянець посітив Пан Начальник Держави Маршал Юзеф Пілсудський в супроводженні вищих представників влади. На вокзалі о 10 год. рано Пана Начальника Держави привітали староста Кремянецького повіту п. Робакевич і бургомістр міста Кремянця п. Бопре, котрі піднесли йому хліб-сіль. Місто було гарно убране, було збудовано три арки, доми були убрані цвітами, коврами, гирляндами, вензелями. Народу зібралось дуже багато, і він сердечно вітав Пана Начальника Держави, коли він їздив по місті для посіщення релігійних центрів кремянецької людности. Ранній всього, просто з вокзалу, Пан Начальник Держави заїхав до католицького костела, потім заїхав до великої церкви Богоявленського манастиря, а затім посітив синагогу. В Богоявленський манастир Пан Начальник Держави приїхав о 12 год. В манастирській церкві його привітав архієпископ Волинський і Кремянецький Діонисій”...
Привітальна промова Владики Діонисія повністю надрукована окремо в тому ж числі 17—20 „Православної Волині”. В ній Владика Діонисій, привітавши Першого Маршала Польщі, вказав на покликання людей до звершення та милосердя і підкреслив, що для цієї христіянізації грішних людських душ потрібні й сприятливі зовнішні умови в державному й соціяльному житті людства, а найперше спокій, мир. „1 ось, цей мир, — продовжував Владика, — зовнішній і внутрішній—оскільки можливий він в теперішній час, маємо ми в Польській Державі. ВАША особа являється осередком мирних жадань Польської Республіки. ВАШЕ імя оточено ореолом любовного, доброзичливого відношення до всіх громадян Польської Республіки без ріжниці національности і віри. ВАШ авторитет стримує многі виступлення окремих осіб і цілих груп, несприятливі для основ державного й соціяльного життя. Ось чому вважаємо ми за свій святий обовязок вітати ВАС. Будьте ж і надалі добрим Ангелом-Охоронителем Польської Республіки та ведіть її вмілою й сильною рукою по шляху загально-людського культурного розвитку й поступу на підставах христіянської віри й моралі і на добро усіх національностей, які її заселюють”.
Після промови привітальної архієпископом відправлено було молебна, а, „після молебна і многоліття Пан Начальник Держави зайшов до покоїв архієпископа Діонисія, де ізволив пити чай”.
З дальнішого оповідання довідуємось, що в Кремянецькім ліцеї „Пан Начальник Держави прийняв архієпископа Діонисія, котрий подав йому записку в справі польського обивательства“. Під час обіду, в якому взяло участь понад 200 осіб, вітали Пана Начальника Держави в промовах волинський воєвода п. Міцкевич, генерал Ромер, архієпископ Діонисій і др. „Архієпископ Діонисій,— відмічає часопис,— в своїй українській промові, в доповнення свого церковного привітання, висказав подяку і надію, що позосталая під владою Польщі частина української Волині, під мудрим керуванням Пана Начальника Держави, буде мала можливість спокійно жити і розвивати релігійні, національні й економічні основи свого життя".
Із Кремянця Маршал Пілсудський відбув о год. 11,30 вечора, того ж 15 жовтня. „Вечером 15 жовтня,—кінчає опис історичного дня в Кремянці „Православна Волинь",— місто Кремянець було ілюминовано і на горі Королеви Бони були запалені бенгальські огні і випущені фейерверки. На вокзалі перед виїздом з Кремянця Пан Начальник Держави приказав Кремянецькому Старості передати всій людності подяку за сердечне приняття його" („Православна Волинь”, стор. 20—23).”
Фото із особистого архіву кременчанина Володимира Крутевича (старшого), Юзеф Пілсудський на горі Бона (Замкова) під час відвідин Кременця. До відзначення 95 річниці приїзду Керівника Польської Держави в Кременець.
Другий приїзд Маршала Пілсудськогу, відбувся 2 лютого 1923 року у село Білокриниця, де урочисто вручив бойовий прапор 12 полку уланів Подільських, які квартирувались в Білокриницьких казармах.
Маємо копію світлини про перебування Юзефа Пілсудського в селі Білокриниця в храмі, який на той час слугував полковим Костелом 12 полку уланів Подольських.
